Сьогодні важко уявити Різдво та Новий рік без прикрашеної ялинки, але ця традиція має глибоке коріння в язичницьких віруваннях. Ще стародавні римляни прикрашали свої оселі вічнозеленими гілками під час святкування Сатурналій, а середньовічні німці вшановували зимове сонцестояння, прикрашаючи ялинки як символ вічного життя та надії.
Християнське переосмислення цієї традиції пов'язують з Німеччиною XVI століття. За легендою, протестантський реформатор Мартін Лютер, зачарований виглядом зірок, що мерехтіли крізь гілки ялини, приніс дерево додому і прикрасив його свічками. Проте справжній бум різдвяних ялинок розпочався завдяки британській королеві Вікторії та принцу Альберту, які популяризували цю традицію в Англії XIX століття. Згодом німецькі іммігранти принесли цей звичай до Америки, де він став одним із головних символів різдвяних свят.
