З початку пандемії викликів у швидкої допомоги побільшало: через стрес загострюються всі хронічні захворювання. Під час паніки найчастіше, що людям спадає на думку, — набрати 103. Фельдшерка «Швидкої допомоги» Ольга Бедрик розповідає, що у Добропіллі наразі працюють одна-дві машини замість трьох. Для останньої немає бригади, яка буде її обслуговувати.
— Сім наших співробітниць у декретній відпустці, три фельдшери і два водія пішли у ЗСУ, троє звільнились. Через нестачу людей доводиться працювати за декількох робітників. Повноцінна бригада, яка здійснює виїзди по місту, має складатися з чотирьох осіб: лікар, фельдшер, санітарка і водій, а дзвінки повинен приймати на станції диспетчер. Сьогодні, наприклад, я вийшла на добу в чергування. До 17.00 працюю і фельдшером, і диспетчером одночасно. Часто їду на виклик з водієм одна, інколи із санітаркою. Є проблема з транспортуванням хворих, коли немає ніякої допомоги.
Фельдшеркою Ольга працює з 2010 року. Починала на білозерській підстанції, відразу після закінчення Краснолиманського медичного коледжу. За її словами, на практиці все виявилося набагато складніше у порівнянні з тим, про що розповідали під час навчання. Наприклад, у навчальному закладі не вчили, як поводитися у нестандартних ситуаціях. Одного разу Ольга приїхала на виклик, де родина, яка вживає наркотики, не випускала її з квартири, вимагаючи наркотики. «Пощастило, повірили на слово, що немає при собі таких препаратів, — розповіла фельдшерка, — могли б і знайти, якщо б обшукали».
Ольга розповідає, що нерідко доводиться стикатись із агресією. Часто викликають до людей у стані алкогольного та наркотичного отруєння, і, якщо ситуація сильно загострюється, то співробітники «швидкої» викликають поліцію, і вже разом з правооохоронцями підходять до агресивного пацієнта, бо зобов’язані надати допомогу. Інколи агресія також пов’язана з тим, що «швидка» не приїжджає на виклик негайно:
— Це пов’язано і з медичною реформою також. Багато літніх, самотніх людей, обмежених у пересуванні, людей після травм, інсульту, онкохворих, яких повинні відвідувати сімейні лікарі, але вони часто дзвонять нам, бо до свого лікаря додзвонитися не можуть. Отже, ми змушені виконувати обов’язки не лише свої, а й первинної ланки, хоча заробітні плати у нас відрізняються в рази.
Дійсно, біля добропільської станції швидкої допомоги стоїть кілька облаштованих карет швидкої з табличками «Не працює». Пов’язано це не з технічними несправностями, а з недостатньою кількістю персоналу.
Під час інтерв’ю до «швидкої» надійшов виклик: жінці стало зле, підозра на інсульт. Дорогою Ольга розповідає про особливості роботи в умовах епідемії. Наприклад, для виїзду до людей із підозрою на СOVID-19 в машині є все необхідне: маски, перчатки, окуляри,костюм і для фельдшера, і для водія. Але тестів на коронавірус «швидка» ніколи не мала. Їх надали лише амбулаторії та приймальному відділенню. Люди це не розуміють, та інколи вимагають зробити їм тест у фельдшерів «швидкої».
— На початку карантину нам надали роз’яснення, як ми повинні діяти згідно з ситуацією. Якщо мені зараз надійде виклик від пацієнта з температурою, я не буду одягати костюм. Одягну лише маску і гумові рукавиці. Костюм вдягаємо, коли вже є попередження про коронавірус з амбулаторії. Або якщо під час опитування, яке обов’язково робиться, коли людина викликає «швидку», з’ясовується, що пацієнт повернувся з-за кордону та має підвищену температуру. Взагалі, люди переважно бояться і замовчують правду про ймовірне захворювання на СOVID-19, бо хвилюються, що до них не приїдуть, хоча не приїхати ми не можемо«.
Під час огляду літньої жінки з’ясувалось, що вона має цілий перелік хвороб, які потрібно лікувати стаціонарно і системно. Але за час карантину вона вже один раз пропустила курс лікування та відмовилася від госпіталізації, запропонованої Ольгою, через страх захворіти на коронавірус. Родичи жінки пообіцяли, що найближчим часом самі відвезуть її в лікарню.
Фельдшерка згадала ще один схожий випадок, коли до «швидкої» подзвонила добропільчанка в стані паніки.
— Вона розповіла, що через загрозу інфікування коронавірусом боїться відкривати навіть вікна, просила їй допомогти, — згадує Ольга.
За словами медпрацівниці, через те, що первинна медицина поки не виконує свої функції до кінця, а у людей є звичка з будь-якого приводу дзвонити у «103», фельдшери перевантажені. А під час пандемії вони знаходяться в зоні ризику.
— Надходить виклик, і що б там не було, швидка зобов’язана їхати до хворого. Окрім інших труднощів в роботі фельдшерів, низькі заробітні плати також не сприяють залученню молодих фахівців, — пояснює Ольга.
