Карантин призупинив роботу громадського транспорту. Через це чимало добропільчан не могли вчасно отримати життєво необхідні ліки. Як вдалося вирішити проблему, розповідає старша медсестра відділення профілактики та лікування ВІЛ-інфекції та СНІД Добропільської лікарні інтенсивного лікування Людмила Штих.
ВІЛ-відділення у Добропіллі працює з 1996 року. З того часу тут зареєстрували понад три тисячі людей з позитивним ВІЛ-статусом. Зараз у відділенні працює шість співробітників. Крім медсестер, є психолог і терапевт.
Наразі на обліку у відділенні перебуває 885 ВІЛ-інфікованих, які отримують антиретровірусну терапію (АРТ). Така терапія повинна тривати протягом усього життя, щоб ВІЛ-позитивна людина могла жити повноцінно та якомога довше.
Як правило, схема лікування складається з комбінації кількох препаратів. В Україні антиретровірусні препарати доступні для кожної людини з ВІЛ та надаються у закладах охорони здоров’я безкоштовно з моменту підтвердження статусу. Самостійно такі ліки дістати не можна.
На обліку у відділенні перебуває 885 ВІЛ-інфікованих
«Коли припинили роботу міжміські автобуси, ми опинилися у майже безвихідній ситуації, — розповідає Людмила Штих. — Наші пацієнти мають постійно приймати ліки, тут не може бути перерви. Серед тих, хто отримує препарати, є жителі інших міст, селищ, які не могли приїхати самостійно. Тому нам довелося шукати варіанти, щоб люди продовжували терапію».
Деяким пацієнтам надсилали ліки поштою, деяким — передавали через довірених осіб. Також роботі відділення допомагали волонтери.
«Ми тісно співпрацюємо з громадською організацією „Світанок“, яка теж займається виявленням та кураторством ВІЛ-інфікованих. Вони розвозили препарати районом, їздили у Новодонецьке, Білозерське. Також ми передавали ліки через співробітників відділення та районного центру первинної медичної допомоги», — розповідає Людмила Штих.
Медпрацівниця зазначає: крім проблеми з транспортуванням АРВ-препаратів, виникли складнощі з обстеженням пацієнтів.
«У відділенні триває постійний моніторинг стану здоров’я тих, хто перебуває на обліку. Це імунологічні обстеження, аналізи на вірусне навантаження. Біоматеріали ми передаємо в лабораторію Слов’янська, — каже вона. — Але під час гострої епідеміологічної ситуації, там займалися переважно аналізами на COVID-19, тому частину обстежень нам довелося припинити».
Наразі ситуація у роботі ВІЛ-відділення поступово налагоджується, проте транспортне питання досі заважає обслуговувати пацієнтів.
«Люди відкладали прийоми через відсутність автобусів. Після послаблення карантину не всі маршрути в нас працювали, — каже Людмила Штих. — Доводилося переносити на інші дні».
Старша медсестра відділення наголошує: у ситуації з ВІЛ та СНІД найважливіше — це своєчасність обстеження та лікування. Тому будь-які затримки у часі можуть дуже негативно вплинути на стан здоров’я людини. Серед пацієнтів є не тільки дорослі, а й діти, які також отримують терапію.
Серед пацієнтів ВІЛ-відділення є не тільки дорослі, а й діти
«Зараз на обліку — 55 дітей. Серед них 35 — з уже підтвердженим статусом. Діти народжуються з ВІЛ не часто. Основна причина таких випадків — це недотримання необхідного лікування або вагітність під час інкубаційного періоду, коли аналізи ще не виявляють інфекцію», — говорить старша медсестра.
Дізнатися свій статус зараз можна за 15 хвилин. Для цього у відділенні завжди є експрес-тести. Це значно полегшує роботу, кажуть медпрацівники.
«Раніше ми відправляли аналізи до лабораторії. Результати чекали приблизно тиждень, — згадує Людмила Штих. — Це було занадто довго, адже за час очікування люди отримували великий стрес: хвилювалися, приходили щодня, чекали під кабінетом».
Здавати аналізи на ВІЛ — невід’ємна частина життя сучасної людини, зазначає медпрацівниця. Прийти до відділення, щоб зробити тест, можна у будь-який день. Ця процедура безкоштовна, пацієнтам не потрібен попередній запис або додаткові рекомендації інших спеціалістів.
«У нас є випадки, коли ВІЛ підтверджували у людей 65-ти років та старше. Одна жінка обійшла дуже багато лікарів, обстежень, перш ніж потрапити до нас. Нікому навіть на думку не спало, що причина її поганого самопочуття та проблем зі здоров’ям — це ВІЛ. Виявилося, що вона є носієм вже кілька років. Думати, що ви поза зоною ризику — не можна, тому що стовідсоткової гарантії немає ніколи. Якщо маєте сумніви щодо партнера, краще перевірити це тут», — додає Людмила Штих.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
