Бути сильною жінкою в українських реаліях — не вибір, а необхідність. Особливо зараз, коли війна змушує мільйони жінок самостійно витягувати на собі сім'ї, кар'єру та побут. Але що відбувається, коли сили вичерпуються? Коли хочеться не бути опорою для всіх, а просто розслабитися і відчути підтримку? На YouTube-каналі відомої співачки Анни Трінчер вийшло відео найвідвертішого шоу «Перепрошую», де Анна Трінчер, Діана Глостер, Аніта Соловей та Валерія Андріївна обговорили цю проблему, ділячись власним досвідом, страхами та відкриттями.
Що означає бути сильною?
«Для мене сильна жінка — це дорівнює сильна людина, яка бере на себе відповідальність, пристосовується до будь-яких обставин, завжди знаходить рішення в будь-якій ситуації або проблемі», — пояснює одна з учасниць розмови.
Виявляється, що більшість жінок не можуть пригадати часи, коли українки мали розкіш бути слабкими. Кожне покоління проходило через випробування: прабабусі пережили війну, бабусі стали дітьми війни, матері долали злами 90-х, а нинішнє покоління бореться з викликами повномасштабного вторгнення.
Шоу «Перепрошую»
«У нас не було періоду в історії, коли жінка могла бути несильною. Завжди жінки були сильними, як і чоловіки були сильними, але сприймалися за силу, начебто що це наша поразка», — зазначає одна з учасниць дискусії.
Момент вразливості — коли хочеться «на ручки»
Попри установку бути сильною, більшість учасниць розмови визнають, що періодично мають потребу у вразливості. Особливо гостро це відчувається у моменти фізичної чи емоційної втоми.
«Я зайшла в душ, увімкнула гарячий кип'яток, і в мене забилась ванна, стався потоп. І на фоні тотальної втоми, концертів, я просто в цьому потопі сіла на підлогу в душі й почала ридати, тому що втомилась бути хорошою», — розповідає одна з дівчат.
Інша учасниця ділиться схожою історією: «Мене збили на велосипеді. Я йшла по ЖК, у руках — борщ у пакеті. Бачу, як хлопець років 14 жорстко несеться на велосипеді. Розумію, що цього не уникнути. Він просто влітає в мене... І мені так захотілося в цей момент набрати свого чоловіка і сказати: «Забери мене, будь ласка, я тут, я впала, мені важко».
Звідки беруться сильні жінки?
Психологічні корені жіночої «всемогутності» часто криються в дитячих травмах та сімейних сценаріях.
«Корінь цього всього — це період, коли тато виставив маму з дітьми за двері. Я на себе взяла прямо роль чоловіка і почала заробляти гроші на всю сім'ю. Я почала вирішувати всі питання, захищати маму. І я настільки включилася, що забула, як це бути в іншому стані», — відверто розповідає одна з учасниць.
Інша згадує: «Я старша сестра, у мене чотири молодші сестри. І я звикла, що в сім'ї діставалося за все мені. Я за все відповідальна. Я бронювала все, що тільки можна, на всі поїздки, на всю сім'ю. Якщо щось йшло не так, тато кричав на мене. І я звикла бути організатором, аніматором, все в одному обличчі».
Парадокс стосунків — коли сила відштовхує
Жінки, які досягли фінансової незалежності та самореалізації, часто стикаються з дилемою у стосунках. Чоловіків може відлякувати їхня сила, впевненість та самодостатність.
«Раніше, в попередніх стосунках, я була слабкою жінкою. Тобто ззовні я працювала, заробляла гроші, але в комунікації з чоловіком я була слабкою. І я притягувала сильних чоловіків здебільшого, але з певними моментами — нарцисичними, аб'юзивними», — зізнається одна з учасниць.
А тепер, каже вона, маятник хитнувся в інший бік: «Через те, що я маю травматичний досвід такої взаємодії, мене кинуло в іншу сторону. Тепер я проявляюся як надзвичайно сильна жінка в будь-якій комунікації з чоловіком. І я притягую слабких чоловіків, і я їх подавляю».
Сила психотерапії — коли потрібна професійна підтримка
Учасниці розмови доходять згоди, що в сучасних реаліях кожному українцю необхідна психологічна підтримка, особливо жінкам, які тримають фронт у тилу.
«Насправді, це ж може бути не просто втома, це конкретний сигнал, що треба звернутись до спеціаліста, зрозуміти, що з тобою. Мені здається, що в наш час, коли в нас окрім роботи, амбітності, соціуму, який у соціальних мережах нас давить, плюс війна... базова профілактика має бути у всіх — психологічна допомога кожному собі», — наголошує одна з дівчат.
Інша додає з власного досвіду: «У мене був сеанс з психологом. Я прийшла, думаючи, що в мене вигорання, бо в мене була сильна апатія. А як результат вона мене протестувала і сказала здати аналізи. І виявилось, що в мене просто був дефіцит певного показника».
Жінки на передовій родинного фронту
Особливу увагу учасниці приділили дружинам військових. Ці жінки щодня здійснюють подвиг, виховуючи дітей, тримаючи дім і продовжуючи працювати, поки їхні чоловіки захищають країну.
«Я не можу навіть уявити, як жінкам, які мають чоловіків військових. Я знаю безліч ситуацій, особисто з ними знайома, з цими абсолютно героїчними жінками, які виховують своїх дітей самостійно, ходять на роботу, заробляють кошти, створюють побут для себе і своїх дітей. І ще збирають донати на Збройні сили України, їздять до своїх чоловіків», — ділиться одна з учасниць.
Інша додає історію дружини військового, яка на візажі розплакалась: «Вона каже, всі її родичі, всі його родичі, спільні друзі, завжди питають, як він. Але дуже мало питань, як я. Тому що вона каже: «Я відчуваю себе частиною цього, бо ми спільно приймали це рішення. Він не прийшов і сказав: «Я іду, і ти не маєш права нічого сказати». Вона каже: «Ми разом сіли, поговорили про це». Він вирішив іти, тому що і я так вирішила в тому числі».
Сильний чоловік — який він?
Попри стереотипи про те, що сильним жінкам потрібні ще сильніші чоловіки, учасниці мають інше бачення. Для них сильний чоловік — це емоційно розвинена особистість, яка не боїться вразливості та партнерства.
«Для мене сильний чоловік — це той, кому не соромно у сьогоденні сказати: «Мені потрібно порадитися зі своєю дружиною». Це той, поруч з яким не потрібно себе зменшувати. Це коли ти бажана ним, коли він вміє робити компліменти, коли він вміє підмічати», — каже одна з учасниць.
Інша додає: «Для мене сильний чоловік — це той, який не губиться, коли ти починаєш плакати. Бо деякі чоловіки починають губитися і типу: «Чого ти плачеш?» Для них це нібито якийсь ненормальний прояв емоцій».
Баланс — ключ до гармонії
Завершуючи розмову, учасниці доходять висновку, що бути сильною чи слабкою — це щоденний вибір, який залежить від обставин та внутрішніх відчуттів.
«Це наш щоденний вибір, бути сильною чи бути слабкою. І все залежить від тих обставин, у яких ми знаходимось, але треба просто пам'ятати про себе, що я маю питати себе, як я себе зараз почуваю, чи потрібна мені зараз допомога, чи просто я зараз готова на собі тягнути все і мені це в задоволення», — підсумовує одна з дівчат.
У час, коли українським жінкам доводиться бути і головою родини, і годувальницею, і емоційною опорою для всіх навколо, особливо важливо знаходити баланс між силою та вразливістю.
«Тож, мої сильні, красиві жінки, балансуйте, кохайте, працюйте, відпочивайте, самореалізуйтесь. Обирайте те, що хочеться вам — ваше життя», — завершує розмову одна з учасниць.
