Найпоширеніші виклики сучасних пар, відверті відповіді на болючі запитання та практичні рекомендації у подкасті "ОнлайнТерапія" від професійної сімейної психологині та психотерапевтки Оксани Сашенко. Сьогодні, коли наші уявлення про стосунки формуються під впливом романтичних фільмів і соцмереж, саме час поговорити про реальність, відокремити міфи від істини та зрозуміти, як будувати здорові стосунки у непростому світі.
Стосунки: очікування і реальність
"У дитинстві дивилась багато романтичних кіно і дуже хотіла заміж. Реальність виявилася некіношною. Чоловік працює, діти, гуртки, часу обмаль. Живемо як усі, але хіба то щастя?" — саме такі запитання найчастіше чує психотерапевт на консультаціях.
"Ми зустрічаємося з однією з найболючіших фрустрацій, коли очікування, які ми плекали, болюче розбиваються об реальність. Реальне життя справді суттєво відрізняється від кіношного, де нам показують романтичну картинку і "жили довго і щасливо", але не показують, як насправді все відбувається", — пояснює Оксана Сашенко.
Для того, щоб дійти до справжньої любові, потрібно спершу пережити романтичну закоханість, потім пройти кризи, з якими стикаються пари, і тільки після цього, коли випробування пройдені, коли ви розідеалізуєте партнера і самі стосунки, можна говорити про справжню близькість.
Формула щастя: три складові, які ведуть до гармонії
За словами експертки, є три основні складові, які приводять кожного з нас і безпосередньо пару до щастя:
- Наш базовий рівень — те, як ми сформувалися, якими ми є всередині, чи вміємо знаходити щастя в простих речах, наскільки зцілені наші травми.
- Події, які відбуваються між нами і в нашому житті — стосунки, конфлікти, кризи, соціальне життя, економічні процеси, війна.
- Наш вибір, фокус уваги і ставлення — до процесів, які відбуваються, до людей, які нас оточують, і до нас самих. Це найважливіша складова.
"Чим більше і тепліше нашого здорового, зціленого ставлення до всього, що відбувається, тим краще ми вибудовуємо це саме щастя", — підкреслює Сашенко.
Як зрозуміти, що партнер кохає?
Люди часто запитують: "Як зрозуміти, чи чоловік кохає? І якщо кохає, але не обирає бути разом, то що це значить?"
"Кожен з нас вкладає у поняття "кохати" свої сенси, кожен кохає по-своєму. Кохання — це почуття, емоційний процес, який з логікою мало пов'язаний. Тому важливо дивитися не тільки на слова, але й на дії", — зазначає психолог.
Ознаки справжнього кохання:
- людина цікавиться нашим станом, емоціями, тим, що відбувається в нашому житті;
- розділяє наші спільні цінності;
- ми говоримо про майбутнє, плануємо спільне життя;
- партнер готовий щось робити для нас, трансформуватися;
- відчуває, що його також кохають.
Якщо ж людина каже, що кохає, але не обирає бути разом, варто розібратися глибше.
"Іноді людина справді щиро любить і усвідомлює, що не зможе зробити вас щасливою. З цієї самої любові, бажаючи вам щастя, не обирає залишатися разом", — пояснює психотерапевт.
Але часом кохання буває лише міфом: "На словах "я тебе кохаю", але не обираю бути разом, тому що не відчуваю, що достойний бути поряд з тобою, не хочу докладати зусиль, здається, що з тобою надто складно". Розвиватися чи напружуватися — це вибір сильних, тож піти часом набагато простіше.
Стосунки: норма чи ні, і в чому їхній сенс?
"У кожного з нас окремо абсолютно різне поняття, що норма в стосунках, а що ні. Є ті, для кого стосунки мають бути "тихою гаванню", де хочеться скинути тривогу й напругу. Є ті, кому потрібні "перчинки", аби стосунки жевріли й палали. А є й ті, кому взагалі потрібні скандали для "оживлення" стосунків", — наголошує Сашенко.
Є стосунки, в яких нормою є моногамія, а є партнери, які обирають час від часу запрошувати когось третього до свого союзу. І тільки сама пара вирішує, що є нормою для них.
Щодо сенсу стосунків, то експертка зазначає: "Я б не сказала, що стосунки є конкретною самоціллю. Питання не в тому, аби мати стосунки. Сенс не в самих стосунках, а в тому, аби вони робили щасливішим і сильнішим кожного з партнерів".
Чи всі чоловіки однакові?
Часто жінки переконані, що "99,9% чоловіків із жінкою разом заради спільного сексу, щоб вона варила борщі, побут вела, дітей народжувала".
"У мене буде зустрічне запитання: звідки у вас така вибірка?" — відповідає Оксана Сашенко.
У її оточенні та на кушетці психотерапевта зовсім інші чоловіки.
"Ви навіть не уявляєте, як багато чоловіків переживають, хвилюються, мають свої дефіцити, дуже хочуть здорових стосунків, здорової близькості із рівноцінною партнеркою".
Чоловіки, як і жінки, хочуть близькості, тепла, взаєморозуміння, можливості розділити свої тривоги й переживання. "Не тільки споживацька позиція. Усі різні, як, зрештою, і жінки точно так само різні", — наголошує експертка.
Як пережити зраду: етапи зцілення
"Дізналася про зраду чоловіка. Знайшла телефон його коханки, виявилось, що стосункам уже рік. Не розумію, що мені робити і чому не помічала цього раніше", — такі запитання також часто чує психотерапевт.
"Попрошу видихнути і послухати далі не з позиції самоаналізу чи провини, а з позиції максимальної самопідтримки, бережності і тепла до себе. Ви ніколи не винні у виборі, який зробив партнер стосовно вас", — радить експертка.
Зрада — це шокова травма, яка руйнує все, що було між вами. І як далі буде — залежить від того, який вибір зробить кожен із партнерів:
- Чи оберу я прощати і залишатися в партнерстві?
- Чи обере він перевести фокус, пройти трансформації, пройти терапію?
- Чи оберемо ми обоє йти далі у "ми", у зцілення стосунків?
- Чи оберемо йти далі окремо?
Головне зараз — не пошук цієї жінки, не з'ясування з нею стосунків, а допомога самій собі, зцілення свого болю.
"Ви провалюєтеся у травму зради, яка відкриває за собою каскад інших травм: відчуття відторгнення, несправедливості, недооціненості", — пояснює психолог.
Сашенко описує етапи проживання шокової травми:
- Шок.
- Заперечення.
- Біль і гнів.
- Нормативна депресія (горювання).
- Прийняття.
Чи зміцнюють стосунки страждання?
"Якщо я терплю щось погане в стосунках, то стосунки стають міцнішими, у стосунках стає більше любові?" — запитують люди.
"Ні, зовсім ні. Це дуже небезпечна ілюзія про те, що якщо я витерплю все погане і негативне, то буду винагороджена, і це приведе нас до зміцнення стосунків", — відповідає експертка.
Насправді все навпаки. Там, де ми обираємо позицію залишатися в тому, що для нас не є нормою, ми входимо у роль жертви. А жертовність буде підсилювати насильницьку поведінку стосовно нас.
"Той, хто довго терпить і залишається в позиції жертви, потім не витримує і переходить у роль тирана, починає тиранічно шукати способів завдати болю тому, об кого сам ранився", — застерігає Сашенко.
Замість терпіння психолог радить винести в обговорення і у здоровий конфлікт те, що для нас нормою не є, що нам робить боляче.
"Здоровий конфлікт — це не сварка, не ножі наголо. Здоровий конфлікт — це той діалог, на який кожен прийшов, аби почути іншого".
Що робити, якщо партнер не хоче говорити про стосунки?
За словами експертки, часто основна причина — у сформованому уникаючому типі прив'язаності. Коли людині правда небезпечно там, де стає надто близько, надто тісно, їй хочеться втекти.
"Наша задача — не тиснути, а показати, що з вами може бути правда безпечно, — радить психолог. — Це може бути також культуральна особливість, коли чоловіка виховували за принципом "чоловіки не плачуть, не проявляють емоцій, а емоції — то для слабаків".
Або ж це може бути наслідок невдалого досвіду, коли раніше діалог про стосунки був через претензії, конфлікт, скандальну форму взаємодії.
"Наша задача — дуже повільно допомогти отримати новий досвід і донести партнеру, що це цінно для вас. Можна почати з простого: "Якщо ти не готовий говорити, то будь ласка, просто послухай, що мене турбує, що тривожить, що хвилює", — пояснює Сашенко.
Що таке справжня близькість?
"Близькість — це складний феномен, який виходить далеко за рамки фізичної взаємодії", — пояснює експертка.
Справжня близькість базується на кількох "китах":
- Емоційний зв'язок — коли хочеться ділитися почуттями, є багато тепла.
- Ментальний зв'язок — коли ми думаємо про людину, маємо спільні думки, співпадають інтереси та почуття гумору.
- Душевний зв'язок — коли не хочеться зробити боляче, а хочеться, щоб партнеру було добре.
- Тілесний зв'язок — коли є тактильність, чуттєвість, сексуальне збудження.
До цього додаються емпатія, чутливість, бажання бути для іншої людини, повага до цінностей, минулого, швидкості, інтересів та відмінностей.
"Близькість і кохання — це не там, де ми боїмося втратити людину. Близькість і кохання — це там, де ми боїмося завдати людині болю", — підсумовує психолог.
Що таке зрада, і хто визначає її межі?
"Кожна пара сама вирішує для себе, що для неї зрада, а що ні, — стверджує Оксана Сашенко. — Є люди, для яких випита чашка кави з людиною іншої статі буде сприйматися як зрада. А є ті, для кого сексуальна близькість буде сприйматися за принципом "ну, з ким не буває, нічого страшного".
Оксана Сашенко говорить, обоє мають домовитися на старті, що для них є нормою в стосунках, а що ні. І додає, що зріла, доросла особистість відрізняється тим, що проживає абсолютну сепарацію і автономію від думки значимих персон дитинства — мами, тата чи інших.
"Сепарація, зрілість і автономія — це коли ми вдягаємо шапку не тому, що мама сказала, і не зі страху, що мама сваритиметься, а тому, що ми відчуваємо, що хочемо вдягнути шапку", — пояснює психолог.
Головна задача здорових стосунків
Підсумовуючи, Оксана Сашенко наголошує на важливому: "Головна задача здорових стосунків — це не шукати, хто зробить мене щасливішим, хто доповнить мене, хто додасть мені любові. Головна задача — навчитися бути щасливим, створити себе як абсолютно повноцінну, зцілену особистість".
І тільки з позиції наповненості, повноти, вміння ділитися, давати, бути для партнера йти у партнерство. Не щоб взяти, а щоб віддати. Не щоб отримати, а щоб наповнити іншого. Не з позиції "мені не вистачає", а з позиції "в мені є стільки всього, що я наповнений до країв і готовий віддавати цю любов без очікування".
"Тільки тут ми правда здатні будувати красиве, здорове, зцілене партнерство, де 1 + 1 дорівнює не 2, а 11, тому що ми посилюємо одне одного", — завершує психотерапевтка.
