Коли продуманої державної політики щодо забруднення навколишнього середовища та поводження з відходами не існує, рятування планети лягає на плечі неурядових організації, активістів та просто свідомих громадян. Свои.City зібрали п’ять важливих екоініціатив з Донбасу, що роблять свій внесок у цьому напрямку на рівні будинку, міста або регіону.
«Море без сміття» від «Еко Гурту» з Маріуполя
Громадська організація «Еко Гурт» реалізувала не один проєкт для покращення екологічної ситуації в Донецькій області. Однією з масштабніших є ініціатива «Море без сміття».
У межах цієї ініціативи восени провели виставку Re-more в маріупольському Центрі сучасного мистецтва імені Куїнджі. На експозиції були представлені картини, створені з пластикових кришок.
Виставка Re-moreФото: Еко Гурт
«Цю ініціативу ми робили великою командою з десяти осіб серед яких представники «Маріуполь Сортує», «Діалог громад», Зеленої Ради та «Есо Джанк»», – зазначила керівниця «Еко Гурту» Ганна Чебан.
Другий етап проєкту під назвою Re-Mo-Re передбачає встановлення екоскульптур на пляжах міста. Скульптури матимуть вигляд величезних тварин, яких треба буде «годувати» пластиком. Таким чином ініціатори («Еко Гурт» разом Зеленою радою при виконавчому комітеті міської ради) хочуть залучити дітей та дорослих сортування відходів і сприяти очищенню пляжів від пластикового сміття.
Екоскультптури для збору пластику на пляжіФото: Еко Гурт
І ще одним відгалуженням «морської» екоініціативи є співпраця з готелями та залучення їх до сортування відходів з метою покращення іміджу баз відпочинку Азовського узбережжя. Цей проєкт реалізується у партнерстві з міськрадою, Зеленою Радою, Мангушською держадміністрацією та «Діалогом громад» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
«Готелі виробляють великий обсяг відходів, тому впровадження сортування в них є вкрай актуальним. У межах проєкту робота проводиться у двох напрямках. Перший – вплив на свідомість і обізнаність шляхом інформування та донесення важливої інформації співробітникам як головним носіям цих інновацій. Другий – це встановлення окремих контейнерів для паперу, пластику, скла і металу», – розповіла еколекторка проєкту Валентина Абалмасова.
Гнна Чебан і Валентина АбалмасоваФото: Еко Гурт
Утім, організація працює і над покращення екологічної ситуації в інших містах Донецької області. Так, «Еко Гурт» допомагає впроваджувати сортування відходів в ОСББ Торецька в межах проєкту «Забиваємо баки».
«Завдяки цій екологічній ініціативі у місті Торецьк створено 50 сортувальних станцій на базі ОСББ. Для успішної реалізації проєкту ми запланували не лише встановлення баків, а й проведення навчання. На сьогодні наші тренери вже провели 20 освітніх онлайн-заходів з основ сортування відходів для 130 жителів ОСББ міста. Ми розуміємо, що навчання – це важливий етап для ефективної реалізації таких ініціативи», – пояснює Ганна Чебан.
Еко-зустрічі онлайн від «Друкарні» зі Слов’янська
«Друкарня» – це центр громадянського суспільства в місті Слов’янську, для якого одним з провідних напрямків є екологічний. Раз на 2-3 тижні центр проводить онлайн-зустрічі екоактивістів з різних міст Донбасу, на яких обговорюють сортування сміття, якість повітря, несанкціоновані звалища та інші проблеми, що хвилюють місцевих мешканців. Захід реалізується за підтримки німецької неурядової організації Brot für die Welt («Хліб для Світу»).
«На зустрічах ми обговорюємо екологічні проблеми міста та регіону і напрацьовуємо плани стосовно їх вирішення. Участь у бесідах беруть більш-менш активні мешканці міста, але іноді долучаються і люди, яким просто цікава тема. При цьому наші учасники зовсім різні за віком – молодь, батьки, люди старшого віку. У якості спікерів іноді ми запрошуємо представників провідних організацій, таких як: «Екодія», «Еколтава», «Арніка». Але іноді виступають наші учасники, які діляться своїми ідеями та напрацюваннями», – розповідає менеджерка екологічних проєктів «Друкарні» Капіталіна Каплан.
Крім того, за рік існування організація провела міжнародний семінар з підвищення екологічної обізнаності для активістів регіону. Спікерами виступили фахівці з Німеччини, Молдови, Києва, Дніпра. Також на базі «Друкарні» відбувся воркшоп Zero-waste Music, на якому музиканти із Берліну навчали створювати інструменти з викинутих речей і таким чином продовжувати їхнє життя.
«А восени ми брали участь у Всесвітньому дні прибирання разом із організацією Let's do it Ukraine. У Слов'янську з нашою організацією при підтримці відділу молоді та спорту до прибирання долучились близько 100 людей. І нам вдалось зробити чистими п’ять громадських ділянок міста. Та посортувати зібране сміття», – розповідає Капіталіна.
Для Слов’янська, за її словами, зараз актуальною є проблема спалювання мешканцями опалого листя та сухої стерні.
«Через такі спалення міські датчики показують дуже незадовільну якість повітря. Ми написали низку листів на міськвиконком з питаннями та рекомендаціями щодо вирішення цієї проблеми. До речі, у «Друкарні» також є свій датчик, за яким можна спостерігати якість повітря у Слов'янську, його нам подарувала організація «Арніка».
Плоггінг від «Нової Дружківки»
Громадська організації «Нова Дружківка» не спеціалізується на екологічному напрямку, проте нещодавно провела в місті змагання із плоггінгу. Термін plogging виник від поєднання двох шведських слів plocka і jogga, що означає «збирати» й «бігти». Отже, суть плоггінгу – в тому, щоб бігти та збирати сміття за своїм маршрутом. У заході в Дружківці взяли участь шість команд з понад 20 осіб, які за годину встигли зібрати майже 74 кг сміття.
«Ми використали плоггінг як інструмент зґуртування громади та привернення уваги до проблеми скверу Дитячий, який потерпає від сміття та пластику, – розповідає голова «Нової Дружківки» Сергій Пронкін. – Людям сподобався такий формат».
Подібний захід команда «Нової Дружківки» вже проводила два роки тому в Новогродівці разом із партнерами «Платформою ініціатив МУВ». У самій Дружківці змагання з проггінгу планують повторити навесні перед організацією міського пікніка – у тому ж сквері Дитячий, для якого проблема сміття є актуальною.
«Де встановлені смітники, ними користуються. Проте в сквері, який зараз знаходиться у занедбаному стані, таких немає. Тому містяни не дуже охоче прагнуть нести сміття до найближчої урни. Свідомості в цьому сенсі ще не вистачає», – пояснює Пронкін.
Сортування відходів в багатоповерхівці Сєвєродонецька
Голова ОСББ в Сєвєродонецьку Вікторія Шатілова запровадила у багатоповерхівці роздільний збір відходів. Поки контейнери для вторсировини встановили лише в одному під’їзді, але якщо експеримент буде вдалим, то його поширять на увесь будинок.
До такого нововведення Вікторію спонукало дві причини – побутова і внутрішня.
«Хоча я не дуже зналася на сортуванні сміття, проте це було моїм внутрішнім відчуттям. Я подумала, що напевно не одна я так думаю і відчуваю. Тому вирішила створити конкретну пропозицію для інших людей».
Інша причина – практична проблема, з якою Вікторія стикнулася як голова ОСББ. Сміттєпровід будинку постійно забивався через те, що туди викидали все підряд – від коробок для піци до шпалер і одягу.
«Наші будинки проєктувалися в радянські часи, коли не було такої кількості й якості сміття. Сміттєпроводи просто не розраховані під шалене навантаження, – розповідає вона. – Та і наші двірники не встигають прибирати прибудинкову територію і під'їзди через те, що левова частка їхнього часу йде на прочищення сміттєпроводів від гір сміття».
Тепер, з ініціативи Вікторії, скло, папір та пластик у її під’їзді збирають у спеціальні пластикові контейнери. Для пластикових пляшок встановили прес, щоб сміття займало менше місця. Надалі зібрану вторсировину планують продавати місцевій компанії, що співпрацює з домогосподарствами.
ОСББ у Сєвєродонецьку сортує відходи
Хоча ініціатива відносно нова, нею вже зацікавилися інші ОСББ Сєвєродонецька. За словами Вікторії, їй телефонували представники об’єднань власників будинків у місті та просили поділитися досвідом.
Рятування села від сміття разом з «Покровськ Сортує»
Ганна Кравчук, власниця будинку в селі Даченське у 10 км від Покровська, започаткувала рух #ПокровськСортує, аби привчити сусідів правильному поводженню з відходами.
Саме з цим стикнулася її родина, коли придбала будинок у селі, – все подвір'я було у смітті. З цього і почались перші ініціативи з сортування у Даченському. Спочатку до цього долучилися родичі і друзі Ганни, потім вона вирішила поширювати свої ідеї і знання ширшому колу осіб, для чого створила сторінки в фейсбуці та інстаграмі.
«Моя ідея і місія – надихнути людей бути відповідальними за своє сміття та перетворити його на відходи й тим самим надати друге життя. Я не хочу залишити після себе сміттєву гору моїм дітям», – пояснює екоактивістка.
Волонтери долучалися до Всесвітнього дня прибирання
Засновниця руху #ПокровськСортує підрахувала, що наразі від звалища ними було врятовано 3576 кг відходів – це скло, пластик, залізо, папір, поліетилен. Також волонтери створили у селі Даченське шість саморобних контейнерів для пластику та скла із використаних автомобільних покришок.
«Ціль створення сторінки #ПокровськСортує – згуртування активного свідомого населення для розв'язання проблеми відходів через сортування та впровадження свідомого споживання. Хочу зазначити, що волонтери руху використовують свій вільний від роботи час та не отримують прибутку від діяльності», – зазначає Ганна.
***
Матеріал створений в межах проєкту «Активація: Культура мирних зібрань», що реалізується Платформою ТЮ завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Проєкт присвячений підвищенню обізнаності громад про право на свободу зібрань, культуру мирного і креативного протесту, а також про способи вирішення конфліктів між владою і суспільством.
