З минулого року русло річки Бик на ділянці, яка пролягає через селище Святогорівка, очищують від шламу. Місцеві мешканці з цього приводу розділились на два табори: тих, хто вважає, що така маніпуляція необхідна, та тих, хто стверджує, що річці наносять невиправну шкоду.
Історія засмічення річки у Добропільському районі починається ще у 50-х: коли місцеві вугільні підприємства почали скидати у воду промислові відходи, переважно вугільний пил, який по-іншому називають шламом. Згодом до шламу додалася ще й каналізація. Зараз шлам до річки вже не потрапляє, принаймні, така кількість, як у минулому, але русло ріки стільки років засмічувалося, що її течія майже припинилася. Останні роки кожного літа замість водної гладі місцеві мешканці бачили, в основному, зарості очерету.
У 2018-му Святогорівська селищна рада склала інвестиційну угоду з київським ТОВ «Є-Технології». Був розроблений проект відновлення гідрологічного режиму та очищення річки Бик від шламу на території селищної ради, згідно з яким відбуваються роботи. Запланована ділянка довжиною трохи більше трьох кілометрів — від святогорівського мосту на дорозі «Добропілля-Краматорськ» до переїзду на село Вирівка.
Зміни у стані річки видно неозброєним поглядом: там, де раніше були зарости очерету, басейн Бика наповнився водою та з’явилася течія. Деякі місцеві мешканці виказують недовіру підряднику, жаліються на бруд, пил та неякісну роботу: заважають машини зі шламом, які постійно їздять повз домівок, та шум.
«Розумієте, якщо б вони копали як слід, ніхто б нічого не казав, — ділиться Лариса, будинок якої знаходиться на березі річки. — А тут викопали яму, я кажу: нащо ви тут копаєте? Приїхав голова, закопали назад. Але не це головне. Ми не проти, щоб річку очищували — ми тільки хочемо, щоб був порядок. Взагалі, тут багато хто каже, що „річку вбивають“. А те, що її 30 років вбивали, і не тільки шламом, а й самі люди? Ось де проблема. Доки ніхто не копав, жили та мовчки засмічували Бичок, а тепер „екологічна катастрофа“ в нас раптом».
Про річку місцеві можуть говорити довго, тому що багато хто пам’ятає її до засмічення. Розповідають: раніше тут ловили рибу, купалися та брали воду для поливу ділянок. Зараз рибалити страшно — окрім шламу, вода змішується з каналізаційними відходами. І, якщо на відновлення екологічного стану ніхто вже не сподівається, кажуть — хоча б не дати їй пересохнути.
«Так, рибалили, город поливали, — згадують у селищі. — Старожили кажуть, що вона раніше широка була, повноводна. То добре, що очищують, але подивимося, як це буде далі: якщо після себе залишать все перекопане, що ж тут корисного? Якщо взялися робити, хай роблять як слід. Так, звісно, з неї вже не питиме ніхто, але хоча б зона відпочинку з'явиться та на господарство можна буде воду брати».
Вздовж обробленої ділянки русла зараз всюди котловани, залишки шламу та очерету. Але до кінцевого результату ще декілька місяців, тому поки що незрозуміло — чи дійсно підрядник працює неякісно. Селищний голова Віктор Бєлянкін розповідає, що іноді доводилося приїзжати на місце робіт та контролювати процес розчищення.
«Ми домовляємося з підрядником, де копати, робимо зауваження: мовляв, тут не чіпайте нічого, а тут як раз треба. Селяни, які живуть біля річки, постійно підтримують зі мною зв’язок, та контролюють роботи. Це дуже допомагає: якщо щось не так, мені одразу телефонують», — каже він.
Також голова селищної ради розповів, що роботи планують закінчити у грудні, але він має певні сумніви.
«Наближається осінь, — каже він. — І, якщо в теплий та сухий сезон працювати зручно, то як буде процес просуватися далі, коли почнуться дощі та холод — передбачити важко. Будемо сподіватися, що все закінчать у строк. Наприкінці робіт це повинен бути пологий берег, вільна течія та повна відсутність всілякого сміття».
