Журналіст та активіст з Донецька Сергій Кайдаш після початку війни переїхав в село Степанівка Олександрівського району та зайнявся фермерством. Розпочати власну справу допомогла перемога в конкурсі «Український донецький куркуль». Тепер олександрівський «куркуль» має майже гектар землі та вже другий рік поспіль збільшує площі та об’єми отриманої продукції.
«На початку в мене було лише 40 соток землі, бажання створити власну справу та вирощувати часник, — каже Сергій. — Перше, що мене вразило у селі — це безробіття та пасивність місцевих, коли більша частина населення поголівно стояла в центрі зайнятості. Люди отримували копійки від держави, ностальгували про радянський союз та відмовлялися подаватися на участь в програм від міжнародних організацій таких як МОМ, ПРООН, «Людина в біді» та «Карітас», що надавали можливість створити свою справу на базі власних домогосподарств».
Сергій власним прикладом показав, що в селі можна створити власну справу.
«Молодь перебиралась до великих міст, хоча навколо було багато землі та можливостей. Вирішив започаткувати власну справу. Ідею вирощувати часник у великих об’ємах виношував довго, але ресурсу, окрім землі, для початку власної справи не було.
Щоб створити бізнес- план довелося вчитися
У 2017 році стартувала програма «Український донецький куркуль», яка надала багатьом людям можливості для реалізації своїх ідей та допомогла стати підприємцями, — розповідає Сергій. — Коли дізнався про програму, то відразу почав працювати над бізнес-планом по вирощуванню часника. Після вдалого захисту бізнес-ідеї отримав 213 тис грн. на придбання міні-трактора, причепа та навісного обладнання до трактора»
Підписання угоди з Донецькою обласною адміністрацією
Бізнес-план Сергію давався непросто бо ідея була, а досвіду та навичок оформити все правильно та розрахувати фінансову частину не вистачало.
«Коли сів писати проект то почав розуміти, що не вистачає знань та розуміння на чому треба робити акценти, а що є неважливим чи малозначним в документі. З чого складається фінансова частина, як правильно порахувати собівартість одиниці товару та як правильно все обчислити та внести в таблиці фінансових розрахунків. Тому прийняв рішення відвідати декілька тренінгів з написання та оформлення бізнес-планів, що проводила Донецька обласна адміністрація та Міжнародна організація з міграції. Тренінги дали змогу мені підготуватися та вийти на захист з планом, що переміг в конкурсі», — згадує Сергій
Матеріал для посадки купував в інтернеті
Перший посівний матеріал Сергій купував через інтернет, а ази з вирощування часнику здобував за допомогою знайомих колег фермерів, інтернету та книжок. Спочатку майже все здавалось Сергію складним: висадка посівних матеріалів з використанням техніки, внесення добрив, вибір глибини посадки часнику та кількості зубчиків на сотку, але найбільше турбувало відчуття часу та страх не встигнути до заморозків.
На першому етапі Сергію було досить важко, бо не було напрацьованої технології та досвіду, щоб працювати з новими сортами часнику: Любаша, Софіївський, Харьківський фіолетовий та Прометей. Кожен з них має свої особливості та відрізняється від інших.
Наприклад, сорт Любаша має дуже великі розміри досить добре зберігається після викопки. Але майже не потребує поливу та досить гарно переносить спеку. А часник Софіївський, маючи красивий світло-фіолетовий колір, погано переносить спеку та потребує постійного поливу без якого він не може добре розвиватися та рости. Перший сорт більше полюбляють використовувати в кулінарії, а другий в консервації.
Щоб працювати, довелося змінити стиль життя
Також через роботу на землі куркулю з Донецька довелося повністю змінити стиль життя та адаптувався до режиму жайворонка: влітку потрібно вставати о 4 ранку, щоб до спеки встигнути попрацювати в полі, знищуючи бур'яни, а ввечері встигнути внести підкормку добрив по листку. Ця процедура виконується за допомогою садового обприскувача, куди заливається розчин з комплексом добрив, який розпилюється по листку часника.
За два роки Сергію вдалося збільшити площу висадки часнику з 40 соток до майже гектару. Зупиня слабо розвинутий ринок часнику та небажання фермерів об’єднуватися в кооперативи та виходити з великими об’ємами на експорт. Це дає змогу заробляти перекупщикам, які вже два роки поспіль не дають підняти ціну вище 20 грн за кг. Лише одиницям вдається виходити на переробників чи експортерів, що добирають часник по контрактам та здавати в середньому по 25-30 грн за кг.
Підприємець визначив, що оптималььним для нього є сорт Любаша, але продовжує вивчати досвід колег та планує попрацювати з найбільш ранніми сортами Лідер та Промінь. Ці сорти швидше дозрівають до товарного вигляду, але потребують іншої технології догляду, добрив та більш інтесивного поливу.
Зараз Сергій співпрацює з центром зайнятості та надає роботу місцевим мешканцям.
«Мені пощастило з сезоним працівником, що надав Олександрівський центр зайнятості. Працівник гарно відпрацював торік не лише в полі, виполюючи рядки часнику та якісно виламуючи стрілку, а й після збору часнику на обрізці бадилля та коренів і тому його знову запросив на роботу в новому сезоні. В планах не зупинятися та розвивати справу».
Нагадаємо, програма «Український донецький куркуль» була запущена за каденцією голови Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. В рамках програми було передбачено 150 млн грн. на розвиток малого та середнього бізнесу. Шляхом конкурсного відбору бізнес-планів підприємці мали змогу за рахунок держави погасити відсотки по кредитах або отримати фінансування для реалізації своєї бізнес ідеї.
