Добропілля зараз входить до «помаранчевої» карантинної зони, проте кількість інфікувань СOVID-19 зростає щодня по всій країні. Підхопити вірус можна будь-де: у магазині, кафе або у черзі до аптеки. 28-річна добропільчанка Євгенія Симоненко досі не знає, як саме інфікувалася. Каже, дотримувалася всіх карантинних заходів і у побуті, і на робочому місці.
«Я працюю у салоні краси. Там постійно все дезінфікується, ми і до епідемії завжди працювали у масках і рукавичках, — розповідає вона. — Ймовірно, вірус мав хтось із клієнтів. Але припускаю, що могла інфікуватися в іншому місці, тому що крім мене салоні ніхто не захворів. Все почалося з дуже сильного головного болю, — згадує Євгенія. — Я списала це на тиск і випила знеболювальне.
Наступного дня в Євгенії вже була температура 37. Через день вона стала вищою та з’явилася слабкість.
«Було таке відчуття, що мене хтось побив — постійно хотілося сісти, зовсім не було сил, — каже вона. — До того ж, голова неймовірно боліла та була температура 38, 5 — я відчувала себе дуже слабкою».
До лікаря Євгенія звернулася на п’ятий день. Пацієнтку з температурою в амбулаторії приймали в окремому кабінеті.
Кабінет для пацієнтів з температурою у Амбулаторії №1
«Лікарка була вдягнена у спецодяг, ретельно мене розпитала про симптоми, послухала дихання та направила на рентген. Знімок показав пневмонію у першій стадії запалення», — пригадує Євгенія.
ПЛР-тест за держрахунок роблять приблизно десять днів
Після встановленого медиками запалення легенів дівчина вирішила додатково пройти ПЛР-діагностику на коронавірус. Для цього обрала приватну лабораторію, оскільки у державному медзакладі тестування на СOVID їй не призначили. Обійшовся тест у 900 гривень.
«Сімейна лікарка сказала — за бажанням, якщо виявлять пневмонію, можна зробити самостійно, — розповідає Євгенія. — Для цього не потрібне призначення лікаря.
До того ж результати тестування у держлабораторіях приходять приблизно через десять днів, а то і за два тижні. Через це втрачають актуальність. ПЛР-тест у приватних лабораторіях готовий через 48 годин і надсилається в електронному вигляді».
Коли дівчина отримала позитивний тест на ковід, сімейна лікарка призначила додаткові антибіотики.
«Приблизно у цей період я втратила нюх — кілька днів я зовсім не відчувала запахів. При цьому не було ніяких респіраторних симптомів — нежитю та кашлю. Лікували мене насамперед від пневмонії — я приймала ліки та вітаміни щодня. Крім ускладнень на легені, коронавірус дуже впливає на серцево-судинну систему — вітаміни призначили саме через це. Мене почав непокоїти серцевий біль, хоча я ніколи не мала проблем з серцем».
Через 10 днів від початку лікування курс антибіотиків закінчився. Стан дівчини стабілізувався, але через два дні знову стало гірше.
Працівниці рентгенологічного кабінету бігали, наче від прокаженої
«У мене з’явилася температура, лікарка призначила мені противірусні, але причину, чому мій стан погіршився, вона не розуміла. Мені призначили повторний рентген. До відділення я прийшла вже із записом у медкартці про наявність ковід. Працівниці рентгенологічного кабінету були без захисного одягу, тільки в масках. Коли побачили у записах, що у мене коронавірус, почали панікувати, бігати, мовляв, чому ви одразу не сказали, ми повинні бути у ЗІЗ (засоби індивідуального захисту — прим. ред)! При мені розпакували халат зі спанбонду і це були всі заходи. Разом зі мною у черзі були люди без встановленого діагнозу, але з високою температурою до 39,5 і нікого з медперсоналу це не непокоїло. Я тоді вже хворіла 14-ий день», — каже дівчина.
28-річна добропільчанка Євгенія Симоненко перехворіла на коронавірусФото: Фото з особистого архіву Євгенії
За результатами рентгену виявилося, що у Євгенії двостороння пневмонія, але медики не змогли встановити, коли саме від початку інфікування у дівчини з’явилися нові вогнища запалення у легенях. Вона вирішила звернутися до лікарів вторинної ланки.
«У мене немає нарікань на сімейного лікаря. Коронавірус — невивчена хвороба, її неможливо вилікувати. До того ж, сімейні лікарі не такі досвідчені, як ті, хто взаємодіє особисто з коронавірусними хворими та бачить їх щодня. Через знайомих я знайшла контакти лікарів, які працюють саме із хворими на ковід та звернулася до них», — говорить Євгенія.
Деякі ліки було дуже важко дістати
Лікування з новими лікарями не дуже відрізнялося від терапії, яку призначала сімейна лікарка — антибіотики від пневмонії залишили, додали крапельниці та вітаміни С, D та цинк. Весь цей час дівчина перебувала вдома: ліки за свої гроші, виклик медсестри для крапельниць та повна ізоляція від людей.
«З чоловіком не контактували зовсім — жили у різних кімнатах, я завжди була у масці. Кімнати я обробляла дезінфікуючими засобами та кварцовою лампою. Ми навіть не їли разом. Він здоровий, також зробив рентген. До речі, теж натрапив на медпрацівниць без масок. Я не виходила взагалі нікуди, крім медзакладів, з першого дня хвороби, — розповідає Євгенія.
Деякі ліки було дуже важко дістати — зараз дуже затребувані певні препарати, які призначають ковідним хворим, ми замовляли з інших міст».
Для того, щоб визначити точну картину перебігу пневмонії, лікарі направили Євгенію на комп’ютерну томографію. Обстеження показало, що запалення легенів у неї вже не було, залишилися окремі невеликі ділянки фіброзу, через що трималася температура. Це був 17-ий день хвороби.
Люди не розуміють, що маска — це не аксесуар, не оберіг, а засіб захисту
На початку захворювання дівчині пропонували стаціонарне лікування в інфекційному відділенні, але вона відмовилася. Одна з причин — недбале ставлення до карантинних норм серед медиків.
«У нас переповнені відділення. Там багато важких хворих, деякі у реанімації — для людей немає місця. І це не лякає медиків, які працюють з пацієнтами без рукавичок, захисного одягу та окулярів. Я знаю особисто жінку, яка була пацієнткою інфекційного відділення у нашому місті, де лежать коронавірусні хворі — більшість медпрацівників не використовують нічого, крім масок».
Зараз Євгенія вже здорова. Для того, щоб спокійно повернулись до роботи, дівчина здала ще один ПЛР-тест, який показав негативний результат.
«Я знаю, що це вже як мантра звучить, але надягати маску, мити ретельно руки потрібно обов’язково — і тим, хто хворіє, і тим, хто здоровий. Люди не розуміють, що маска — це не аксесуар, не оберіг, а засіб захисту. І найголовніше — якщо захворіли, не відкладайте дзвінок лікарю, телефонуйте при перших ознаках, бо може статися так, що буде пізно. Багато хто не вірить у існування ковіду та нехтує засобами захисту, наражаючи на небезпеку не тільки себе, а й своїх близьких та рідних».
