Почувши назву бренду «Vzhenebosi», можна подумати, що батьківщина торгової марки — Італія, але насправді виготовляється взуття в містечку Добропілля Донецької області. Бренд у 2015 році створив підприємець Артем Кравчук, який зміг налагодити виробництво взуття ручної роботи. Зараз у його туфлях, черевиках, крагах, чоботях і кросівках ходять не тільки добропільці, а й жителі інших країн.

Артем Кравчук, підприємець з м. Добропілля, засновник бренду "Vzhenebosi"Артем Кравчук, підприємець з м. Добропілля, засновник бренду "Vzhenebosi" А. Лютий

Артем Кравчук з 17 років займається підприємництвом. Більше 10 років він продавав взуття на місцевих ринках. Завдяки цьому добре вивчив попит мешканців Добропілля і навчився розбиратися в трендах взуття. Весь цей час у нього була мрія — відкрити своє виробництво. У якийсь момент Артем кинув торгівлю, взяв з ринкового обороту 700 доларів і поїхав на тиждень до Києва — вчитися шити взуття власноруч.

«Просто розлютився і поїхав. Було бажання розвиватися, а на ринку я досяг максимальної планки. Віддати за курси, проживання та харчування такі гроші для мене тоді було серйозним кроком. За п’ять днів я зробив свою першу пару взуття, яку потім подарував дружині. Після цього я зрозумів — у мене все вийде».

 А. Лютий

Коли хлопець повернувся додому, став закріплювати результат навчання в перервах між ринковою торгівлею. У розпорядженні починаючого взуттєвика тоді був мінімальний набір інструментів і витратних матеріалів. Оскільки взуттєвий клей має різкий запах і в житловому приміщенні працювати з ним неможливо, навички пошиття він вдосконалював у літній кухні, коли на вулиці був уже мороз.

Друга пара взуття була зшита їм для матері, а третя пішла в продаж. У той час на виготовлення пари взуття йому потрібно було приблизно три дні.

Ми з моєю дружиною Катрусею якось мріяли, яким може бути назва майбутнього бренду взуття, підбирали варіанти, приколювалися. І Катя запропонувала назву «Вже-не-босі». Мені назва сподобалася, створюється враження що воно італійське, а зміст в неї український, причому і сенс красивий, а не як в дитячому каламбурі: «піп сіль тре, пан теля пасе. Так з’явилася назва бренду».

На професійних курсах Артем зрозумів, що без спеціального обладнання займатися взуттєвим бізнесом не вийде.

Майбутні кросівки "Vzhenebosi"Майбутні кросівки "Vzhenebosi" А. Лютий

У той момент у нього була тільки швейна машинка для роботи зі шкірою, ножі для взуття, старі колодки і величезне бажання реалізувати свою мрію. Серйозним поштовхом у розвитку його бізнесу став грант від Донецької обласної державної адміністрації «Український Донецький куркуль».

«Перша спроба отримати грант провалилася: я дуже хвилювався перед комісією і не зміг добре захистити проект. Вдруге я поїхав з дружиною, ми вже знали чого очікувати і за підсумками стали одними з лідерів відбору. Таким чином я отримав півмільйона гривень для купівлі обладнання».

 А. Лютий

Для продажу взуття ручної роботи ціна якої вище ринкового серійного асортименту, довелося освоювати інтернет-торгівлю. Основним інструментом просування бренду на даний момент є соціальна мережа Instagram і електронний торгівельний майданчик виробів ручної роботи ETCY. Завдяки виходу в мережу, зараз «вже не босі» жителі Києва, Львова, Запоріжжя, Одеси. Знаменитості також звернули увагу на цей бренд, та оставили гарний відгук.

Окрім цього, випадковість дозволила Артему Кравчуку абсолютно з іншим товаром вийти на іноземний ринок. Хлопець став виготовляти фірмові фартухи для баристів.

«Мій друг Сашко Лі поїхав на заробітки в Арабські Емірати. Він бариста і я для нього пошив з джинсової тканини і шкіри фірмовий фартух. Його арабським колегам виріб сподобався і пішли замовлення звідти, потім інший заклад заказав, потім ще один. — розповідає Артем. — Але з зарубіжжям працювати непросто, іноді бувають проблеми з доставкою. Наприклад, одного разу партія фартухів загубилася і кілька тижнів було невідомо, де посилка. Потім її знайшли, але посилка виявилася розкритою, а фартухи мали ушкодження. Такі випадки не додають репутації компанії. Але, у будь-якій справі є ризик».

Натхнення для роботи та нові ідеї Артем черпає під час відпочинку: він упевнений, що не можна постійно працювати, потрібно робити перерви, тому що від монотонної роботи замулюється погляд і йде натхнення.

«Я пробував вигадувати нові моделі після великих замовлень — найчастіше це марна трата часу. Найцікавіші ідеї дизайну приходять, коли я навіть не думаю про роботу. Наприклад під час відпустки з родиною чи відпочинку з друзями раптом розумієш, що з’явилася думка спробувати зробити саме так, і я роблю. Виходить просто відмінно, а головне не потрібно з себе щось видавлювати, нова модель вигадується легко»​​​​​​​

Відпочинок в Добропільському парку під час перервиВідпочинок в Добропільському парку під час перерви А.Лютий

Зараз на підприємстві у Артема працює кілька людей. Найближчим часом він хоче розширити асортимент чоловічого взуття, а в більш далеких планах у підприємця почати виготовлення сумок і аксесуарів зі шкіри, щоб модельний ряд складався з декількох предметів в одному стилі. Також зараз йде процес запуску магазину у популярному торговельному сервісі Amazon.

Сьогодні марка «Vzhenebosi» відома не тільки в рідному місті Артема Кравчука — Добропіллі, але і в інших регіонах України і навіть за кордоном. Підприємець відправляє замовлення клієнтам в Америці, Австралії, Нової Зеландії, Ізраїлі і отримує позитивні відгуки від них.

Рецепт успіху від Артема Кравчука простий — велике бажання, сталість і наполеглива праця.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися