Коли святкують День святого Володимира за новим календарем? Уже вдруге українці відзначають це важливе свято 15 липня — саме цього дня вшановують рівноапостольного князя Володимира Великого, який охрестив Київську Русь у 988 році. День святого Володимира — це не лише церковне свято, а й загальнонаціональна подія. Адже разом з ним українці святкують День Хрещення Русі — одну з ключових дат в історії України. Перехід на новоюліанський календар додав актуальності обговоренню, коли і чому святкують ці події, та ким був насправді князь Володимир.
День Володимира Великого і Хрещення Київської Русі — дата за новим календарем?
З переходом Православної Церкви України (ПЦУ) на новоюліанський календар, День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира тепер відзначається 15 липня. Раніше, за старим календарем, це свято припадало на 28 липня.
Хто такий Володимир Великий?
Володимир Святославич, відомий в історії як Володимир Великий (бл. 960/963 — 1015) — постать, яка докорінно змінила обличчя Київської Русі і заклала основи її подальшого розвитку. Він був сином великого київського князя Святослава Ігоровича та ключниці Малуші, що дещо впливало на його початкове становище. Онук легендарної княгині Ольги, яка однією з перших прийняла християнство, та батько майбутнього видатного правителя Ярослава Мудрого.
Початок правління та об'єднання земель
Володимир прийшов до влади після складної міжусобної боротьби зі своїми братами Ярополком та Олегом, яка спалахнула після смерті їхнього батька Святослава. За літописами, він спочатку княжив у Новгороді, а близько 979 року захопив Київський престол, ставши єдиновладним правителем Київської Русі.
Пам'ятник Володимиру Великому у Києві
Початковий період його правління був відзначений активною зовнішньою політикою, спрямованою на розширення та зміцнення кордонів держави. Володимир приєднав до складу Київської Русі численні східнослов'янські племена, які раніше зберігали певну автономію або платили данину іншим державам.
Серед них:
-
981 рік: підкорення хорватів та дулібів (Червенська Русь з містами Червен і Перемишль).
-
982 рік: остаточне приєднання в'ятичів.
-
983 рік: похід на литовське плем'я ятвягів.
-
984 рік: завоювання земель радимичів.
-
985 рік: військові дії проти Волзької Булгарії, а також обкладення даниною занепадаючої Хазарії.
Таким чином, за правління Володимира територія Київської Русі значно розширилася, охопивши близько 800 тис. км², що простягалася від Чудського, Ладозького й Онезького озер на півночі до басейнів Дону, Росі, Сули і Південного Бугу на півдні, та від межиріччя Оки та Волги на сході до Дністра, Західного Бугу, Неману та Західної Двіни на заході. Він успішно завершив тривалий процес формування території Давньої Русі.
Реформи до Хрещення
На початковому етапі свого правління Володимир був затятим язичником. Він навіть намагався реформувати язичництво, створивши єдиний пантеон богів на чолі з Перуном, щоб централізувати віру та використати її для зміцнення своєї влади. Однак ця спроба не дала бажаних результатів, оскільки язичництво не могло стати об'єднуючою ідеологією для такої великої і різнорідної держави.
Вибір віри та Хрещення Русі
Найбільш значущою подією правління Володимира стало Хрещення Русі у 988 році. Це рішення було результатом тривалого процесу вибору віри, під час якого князь розглядав різні релігії (іслам, іудаїзм, західне та східне християнство). Зрештою, він зупинився на візантійському християнстві.
Прийняття християнства мало колосальне значення для Київської Русі:
-
внутрішня політика: християнство стало єдиною державною релігією, що сприяло об'єднанню різноплемінного населення, зміцненню великокнязівської влади та подоланню племінного сепаратизму. Володимир провів адміністративну реформу, замінивши владу племінних князів на владу своїх синів, що ще більше посилило централізацію.
-
зовнішня політика: прийняття християнства за візантійським зразком інтегрувало Київську Русь у європейську християнську цивілізацію, зміцнивши її міжнародний авторитет та дипломатичні зв'язки, насамперед з Візантією, а також з Польщею, Угорщиною, Чехією та іншими країнами. Шлюб Володимира з візантійською принцесою Анною був надзвичайно важливим кроком.
-
культурний розвиток: християнство принесло на Русь писемність (кирилицю), сприяло розвитку освіти (засновувалися перші школи, зокрема при Десятинній церкві), архітектури (будівництво кам'яних храмів, таких як Десятинна церква Богородиці в Києві), живопису (іконопис), музики. Церкви і монастирі стали осередками культури, де велися літописи та створювалися бібліотеки.
Останні роки правління
Після хрещення Володимир трансформувався. З войовничого язичника він перетворився на мудрого правителя, який дбав про своїх підданих, відомий своєю щедрістю до бідних. Він активно розбудовував Київ, за його правління було зведено так званий "град Володимира" — київський дитинець, укріплений новими дерево-земляними спорудами.
Протягом останніх років правління Володимир постійно воював з печенігами, які здійснювали регулярні набіги на південні кордони Русі, будуючи оборонні лінії та укріплення.
Володимир Великий помер у 1015 році в Києві. Його правління, що тривало близько 36 років, стало золотим віком для Київської Русі, заклавши міцний фундамент для її подальшого розвитку та перетворивши її на одну з наймогутніших держав Європи.
Князя Володимира називають рівноапостольним тому, що його діяння щодо хрещення Русі та поширення християнства на цих землях прирівнюються до служіння святих апостолів, які проповідували Євангеліє та навертали народи до християнської віри. Він, подібно до апостолів, приніс нову віру на величезні території, змінивши духовне та культурне життя цілого народу. В історії Церкви цей титул надається тим святим, хто зробив винятковий внесок у поширення християнства.
Святий рівноапостольний Володимир
Чому День хрещення Київської Русі такий важливий
Це свято вшанування встановлення християнства в нашій країні. В церквах цього дня проводяться святкові богослужіння на честь Володимира Великого.
Завдяки християнству київські землі були приєднані до іншого цивілізованого світу. Воно викорінило язичницькі обряди з принесенням у жертви людей і тварин, сформувавши новий напрямок для розвитку суспільства.
Що не можна робити в День святого Володимира
В давнину наші предки намагалися цього дня не жати зерно, адже це вважалося поганою прикметою. Також не можна виходити на поле, тому що там ходять примари. Важка робота під забороною, день треба провести в молитві.
