«Будь-які маніпуляції залишають неприємний присмак», — каже психологиня Марина Романенко. Якщо після розмови з кимось у вас виникає відчуття, що щось не те, скоріше за все, вас намагалися використати. Газлайтинг, почуття провини, примус до безкоштовної роботи — маніпуляції оточують нас щодня, але більшість людей не вміють їх розпізнавати та протистояти їм. Психологиня Марина Романенко у відео "Точки опори" розповідає, чому жінок виховують як «прислужниць», як працює алгоритм протидії маніпуляціям та чому фраза «колеги можуть це зробити безкоштовно» — теж спосіб вас використати.

Газлайтинг: коли вас переконують, що ви «трішки не сповна розуму»

Термін походить з американського фільму 1950-х років «Газова лампа», де чоловік робив усе можливе, щоб дружина думала, що божеволіє. Сучасний газлайтинг працює за тим самим принципом — маніпулятор намагається переконати жертву, що вона неправильно все розуміє, забуває або надто чутлива.

«Типові фрази газлайтингу: «Тобі здалося», «Ти неправильно зрозуміла», «Ти надто чутлива», «Це з тобою якась проблема, тому що ми тут всі нормальні»», — пояснює Романенко.

Важливо розуміти різницю між газлайтингом та звичайним перекладанням відповідальності. Якщо людина каже: «Це ти винна, це твоя маніпуляція» — це не газлайтинг. А от коли вас переконують, що ви все неправильно пам'ятаєте чи розумієте — це класичний газлайтинг.

Універсальна формула протидії: «Ми ніколи не помиляємося в тому, що відчуваємо»

Психологиня наголошує на важливій перевірочній формулі: «Ми можемо помилятися в тому, як приймаємо рішення, як аналізуємо ситуації. Наші думки можуть бути хибними. Але ми ніколи не помиляємося в тому, що відчуваємо».

Навіть якщо вам кажуть: «Може, ви дуже чутлива?» або «У вас такий бекграунд, тому ви так сприйняли», — довіряйте своїм відчуттям. Щоб хтось знав ваші особисті тригери та цілеспрямовано їх використовував, потрібно дуже добре покопатися у вашій голові.

Трикроковий алгоритм захисту від маніпуляцій

Романенко розкриває дієвий алгоритм протидії будь-яким маніпуляціям.

Крок перший: мовчання та зацікавленість. Мовчки, здивовано дивіться в очі маніпулятору. У голові думайте: «Боже, яку крутезну нісенітницю ти зараз говориш». Ця пауза збиває маніпулятора з пантелику, бо він очікує емоційної реакції.

Крок другий: викриття. Відверто скажіть: «Мені здається, що зараз ти хочеш зманіпулювати мною» або «Ти хочеш, щоб у мене було почуття провини». Маніпулятори завжди заперечують, бо не хочуть бути викритими.

Крок третій: виключення зі спілкування. Почніть розмовляти з собою вголос, ніби людини поруч немає. «Цікаво, на що він сподівався, коли мені це сказав? Мені від цього стане краще чи гірше?» Для маніпулятора це як смерть — він втрачає контроль над ситуацією.

«Якщо пару-трійку разів скористатися цим алгоритмом, маніпулятори будуть боятися вас як вогня», — запевняє психологиня.

Хто стає жертвою маніпуляцій

Найчастіше на гачок потрапляють невпевнені люди, які бояться конфліктів та уникають їх. Вони думають: «Якщо я щось не зроблю, то образжу когось» або «Мене не будуть любити».

Діти особливо вразливі до батьківських маніпуляцій: «Я піду, а ти залишишся», «Не встанеш зі столу, доки не з'їси» або «Як тобі не соромно так з мамою розмовляти?»

Впевнені люди рідко потрапляють у маніпулятивні сітки. Їм легко сказати «ні», вони не бояться конфліктів і можуть відверто заявити: «Тобі потрібно — ти й роби».

Самогазлайтинг: коли ми маніпулюємо собою

Особливо небезпечний феномен — коли люди самі ігнорують власні відчуття. «Я не можу сказати «ні», бо втомилася, але собі кажу: «Ну, це востаннє»», — описує типову ситуацію Романенко.

Класичний приклад: жінка з температурою 39° встає вранці, щоб зібрати дітей до школи і чоловіка на роботу, ігноруючи потреби власного тіла. «Якщо не я, то хто?» — виправдовує вона себе.

Гендерний аспект маніпуляцій

Психологиня підкреслює, що жінок з дитинства виховують як «прислужниць»: «Нас готують на продаж. Всім дівчатам говорять, що треба вийти заміж, народити дитину, бути стрункою, гарно готувати».

Чоловікам дозволяють більше: «Ти можеш робити, можеш не робити». А жінкам — навпаки: «Ти повинна». У такому контексті жінки зростають невпевненими та схильними до самопожертви.

«Дівчатам кажуть, якими вони мають бути: охайними, чемними, слухняними, привітними, завжди усміхненими. До хлопців такого немає», — зазначає експертка.

Маніпуляції на робочому місці

Типові приклади професійних маніпуляцій:

  • «Колеги можуть це зробити безкоштовно, а ви не можете?»
  • «Ми ж команда, маємо допомагати один одному»
  • «Якщо хочеш бути частиною нашої команди, відпрацюй у суботу безкоштовно»

Такі фрази експлуатують почуття обов'язку та страх бути вигнаними з колективу.

Як виховати дітей стійкими до маніпуляцій

Головна порада — запитувати дітей: «Чого ти хочеш?». Це дає право на висловлення власної думки та формує здорові кордони.

«Коли дитина ще мала, заводьте її в магазин і запитуйте: «Які черевики ти хочеш — ці чи ці?» Нехай обирає. Її думка має враховуватися», — радить Романенко.

Важливо не казати: «Я сказала — оце одягаєш» або «Я сказала — оце їси». Діти мають право вибору, навіть якщо він обмежений розумними рамками.

Фінансова незалежність як захист від маніпуляцій

«Нас навчають не в реальний світ, нас навчають у залежність», — підсумовує психологиня. Особливо це стосується жінок, яких виховують у вірі, що «принц їх урятує».

Замість казок про принців, дівчаткам варто говорити: «Якщо хочеш жити так, як ти хочеш, вирости, отримай освіту, навчися заробляти гроші».

Фінансова незалежність — найкращий захист від маніпуляцій у стосунках. Коли людина може себе забезпечити, їй легше сказати «ні» неприйнятним пропозиціям.

Глобальні суспільні маніпуляції

Романенко звертає увагу на системні маніпуляції: «Неоплачувана жіноча робота складає 13% світового ВВП — близько 8 трильярдів доларів на рік». При цьому цю роботу не враховують офіційно, а жінкам кажуть, що «це природно».

«Кожні дві хвилини у світі помирає жінка від пологів. Якби це було так природно, таких смертей не було б навіть за сучасного рівня медицини», — наводить приголомшливу статистику експертка.

Розуміння маніпуляцій на всіх рівнях — від особистого до суспільного — допомагає людям захистити себе та будувати справді рівноправні стосунки. Головне — довіряти своїм відчуттям, не боятися говорити «ні» та пам'ятати: якщо після спілкування залишається неприємний присмак, скоріше за все, вас намагалися використати.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися