У світі, де ключові посадовці з питань безпеки США випадково додають сторонніх людей у закриті чати, Об'єднані Арабські Емірати планують використовувати штучний інтелект для розробки законопроєктів, а світові лідери керуються емоціями замість аналітичного мислення, ми спостерігаємо тривожну тенденцію — системне зниження когнітивних здібностей людства. Макс Щербина розповідає у відео на YouTube-каналі Телебачення Торонто про низку наукових досліджень, проведених останніми роками, які підтверджують: IQ-показники падають, здатність концентруватися знижується, а кількість функціонально неграмотних людей невпинно зростає.
Ефект Фліна навпаки — від еволюції до деградації
Протягом майже всього XX століття людство демонструвало стабільне зростання інтелектуальних показників. Це явище отримало назву «Ефект Фліна» — на честь новозеландського політолога Джеймса Фліна, який його описав. Суть ефекту полягала в тому, що кожне наступне покоління демонструвало вищі результати тестів на IQ порівняно з попереднім.
Однак у 1990-х роках цей процес несподівано загальмувався, а на початку 2000-х крива інтелектуального розвитку людства вперше за багато десятиліть поповзла вниз. Масштабні дослідження, зокрема в Норвегії, де IQ-тести проходять усі призовники без винятку, демонструють невтішну статистику: рівень інтелекту кожного наступного покоління знижується приблизно на сім пунктів.
«Десятки наукових досліджень демонструють один і той же тривожний тренд. Когнітивні здатності людства котяться донизу швидше, ніж акції Tesla», — зазначають дослідники, які проаналізували понад 730 000 тестів за останні 50 років.
Епідемія дефіциту уваги — від золотих рибок до постграмотності
Одним із найочевидніших симптомів інтелектуальної кризи є масова нездатність до тривалої концентрації уваги. За останніми даними, у США 25% опитаних скаржаться на проблеми з фокусуванням уваги, тоді як ще десять років тому таких було не більше 15%.
Причина цього явища стає очевидною, якщо поглянути на графіки інтелектуального спаду: точка зламу припадає на кінець 2000-х — початок 2010-х років, період масового поширення смартфонів і соціальних мереж.
«Ми непомітно перейшли від обмеженої кількості веб-сторінок до безкінечних фідів, стрімів та автоплеїв. Відповідно трансформувався сам тип споживання — з активного, коли ми самі щось шукали в інтернеті, до пасивного, коли алгоритми просто безперервно лоскочуть наші рецептори, поки ми не заснемо з телефоном у руках», — пояснює професор когнітивної психології Стенфордського університету.
Корейські дослідники виявили, що навіть сама присутність смартфона на столі під час навчання заважає студентам сприймати інформацію. А середній екранний час у світі вже сягає 7 годин на добу, не враховуючи робочі години за комп'ютером.
Від читання до скролінгу — культурний занепад цифрової ери
Ще одним чинником інтелектуальної деградації стало різке зменшення кількості людей, які регулярно читають книги. У США відсоток тих, хто майже ніколи не читає, за останні 20 років зріс із 20% до 48%. Водночас частка тих, хто читає щодня, скоротилася з 30% до 15%.
На зміну лінійному читанню приходить хаотичний скролінг, а замість глибокого занурення в текст — постійне перемикання між десятками відкритих вкладок. Культуролог Маршал Маклюен ще у 1960-х роках передбачив цей феномен, назвавши його «постграмотністю» — масовим переходом від писемності до архаїчних засобів комунікації: зображень, коротких відео, емодзі.
«Мова стає все більш езотеричною. Загальноприйнятою стала думка, що правдива інформація доступна лише для обраних. Язичницькі боги знову контролюють наші життя. Тільки тепер вони називаються алгоритмами. А місце таємничого оракула зайняв штучний інтелект», — зазначає історик Тімоті Снайдер, описуючи регрес постіндустріального суспільства до «нового язичництва».
Штучний інтелект — помічник чи могильник людського розуму?
Поява генеративного штучного інтелекту, такого як ChatGPT, поглибила кризу. Дослідження показують, що школярі та студенти, які регулярно користуються ШІ для вирішення навчальних завдань, згодом демонструють набагато гірші результати під час тестів.
«Цікаво, які наслідки будуть від тотального використання штучного інтелекту для звичайних людських активностей, які потребують не тільки базового інтелекту, але й базової емпатії: написання робочих листів, спілкування в месенджерах, читання аналітичних матеріалів», — замислюються експерти.
Але парадоксально, що і сам штучний інтелект стає жертвою всесвітнього отупіння. Чат-боти не витримують інформаційного сміття, яке в них завантажують користувачі, і поступово деградують. Великі мовні моделі не лише втрачають точність, але й стають вразливими до інформаційних маніпуляцій.
Нещодавнє розслідування виявило, що російська мережа «Правда» систематично завантажує у великі мовні моделі, як-от ChatGPT, гігабайти пропагандистського контенту, спотворюючи їхні відповіді. «Це зайвий приклад того, що головним драйвером всесвітнього отупіння була і залишається Росія», — підкреслюють дослідники.
Ідеальний шторм тупості — COVID-19 як каталізатор
Завершальним ударом по когнітивних здібностях людства став COVID-19. Пандемія не лише загальмувала шкільну освіту через локдауни та дистанційне навчання, але й вплинула на інтелект на фізіологічному рівні.
«Нове дослідження підтверджує, що люди, які перенесли COVID-19, гірше проходять IQ-тести. Ті, хто був інфікований вірусом, мають проблеми з аргументацією, плануванням і вирішенням задач», — констатують медики.
Поєднання цифрової залежності, пандемії, економічної нерівності та популізму створило «ідеальний шторм тупості», результати якого ми спостерігаємо сьогодні у всіх сферах життя — від політики до культури.
Що робити — стратегії збереження інтелекту
Усвідомлення проблеми — перший крок до її вирішення.
Фахівці рекомендують кілька стратегій протидії інтелектуальній деградації:
- Читання книг — регулярне читання художньої та наукової літератури тренує мозок подібно до того, як фізичні вправи зміцнюють м'язи.
- Обмеження екранного часу — встановлення чітких лімітів на користування смартфоном і соціальними мережами.
- Глибинне навчання замість поверхневого ознайомлення з інформацією — концентрація на одній темі протягом тривалого часу.
- Медитація та усвідомлена присутність — практики, які допомагають відновити здатність до концентрації.
- Критичне споживання інформації — перевірка фактів, аналіз джерел, критичне ставлення до контенту, який ви споживаєте.
Кожен із нас може почати з себе — обмежити час у цифровому просторі, повернутися до читання книг і розвитку критичного мислення.
