Рік тому у Добропільській ЦБС почав свою роботу клуб «У колі друзів» для дітей та молоді з особливими потребами. Кожного тижня середня та старша групи Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю відвідують міські бібліотеки, де співробітники ЦБС проводять з ними інтерактивні заняття.
До Центральної міської бібліотеки сьогодні прийшли Кирило, Євген, Карина та Настя разом із вихователькою Мариною Рибалко. Це — старша група Центру, молодіжна, — віком від 18-ти до 30-ти років. Разом із бібліотекарями хлопці та дівчата роблять велику вітальну листівку до Медового спасу: на ній зображено сонце, фрукти, бджоли та мед — традиційні символи свята. Про Спас охоче розповідають: треба ходити до церкви та їсти яблука. Про бібліотеку кажуть: тут їм все подобається, з бібліотекарями завжди цікаво та що найголовніше — можна відволіктися від поганих думок.
«Ми приходимо сюди за позитивом, — майже в один голос кажуть Кирило та Карина. — Тут ми робимо різноманітні поробки, малюємо та навіть створюємо мультфільми».
З молоддю у ЦБС почали працювати з минулого літа: стартом цієї ініціативи стала петиція батьків дітей з інвалідністю. Їхні діти досягли повноліття, та, у зв’язку з цим, більше не мали можливості відвідувати реабілітаційний центр. Тому мешканці міста просили створити на базі існуючого центру можливість для спілкування тих, хто досяг 18-ти.
«Ми побачили петицію та стали обговорювати, як можемо допомогти. В нас є як приміщення, так і все необхідне для занять. Ми зателефонували батькам, які були дуже здивовані: зазвичай всі відмовки шукають, — згадує бібліотекарка Вікторія Воронцова. - На початковому етапі займалися з тим, що було: ліпили, малювали, робили анімацію».
Невдовзі петиція була підтримана міськрадою, а Центр соціальної-реабілітації дітей-інвалідів перейменували та додали старшу групу, яка зараз нараховує вісім чоловік. Так бібліотеки почали співпрацю з Центром, і тепер його вихованці приїзджають на заняття з куратором.
Згодом у ЦБС також написали проект «Мережа інклюзивно-мистецьких просторів в бібліотеках міста Добропілля», який за підтримки Українського культурного фонду впровадили у листопаді. Проект передбачає створення на базі бібліотек мережі інклюзивно-мистецьких просторів для спілкування, творчої самореалізації та психологічної підтримки людей з інвалідністю, а також задля налагодження діалогу між людьми з інвалідністю і людьми без інвалідності шляхом проведення уроків арт-терапії, спільних майстер-класів з живопису, витинання, аплікації та інших видів декоративного мистецтва.
Такі заняття для молоді та дітей з особливими потребами, за словами співробітників ЦБС, змінюють на краще не тільки їхніх гостей, а й кожного, хто долучається до цього.
«Ми з ними вже справжні друзі, — розповідають у Центральній бібліотеці. — Ось Кирило дуже активний, нас завжди впізнає на вулиці, привітається. Євген дуже круто танцює, вони нам нещодавно підготували танок, так ми очей не могли відірвати від нього. І дівчата всі гарні».
За словами бібліотекарів, цей проект, перш за все, направлений на те, щоб не робити акцент на особливостях кожного, а, навпаки, — дати їм можливість максимально соціалізуватися.
«Розумієте, вони всі абсолютно різні, — зазначає Іріна Козачук, заступник директора Добропільської міської ЦБС. — До занять дуже часто приєднуються діти, які просто відвідують бібліотеку, наші читачі. Вони працюють усі разом і це допомагає молоді з Центру вільно відчувати себе у суспільстві, а також виховує у інших відвідувачів правильне відношення до наших гостей, а це не менш важливо».
У творчій майстерні задіяні дійсно всі: хтось вирізає аплікації, хтось розмальовує надпис, а інші приклеюють вирізки на лист. Найбільше вихованцям Центру подобається саме колективна робота: загальні листівки, анімаційні малюнки та поробки, у створенні яких кожний бере участь.
«Це просто чудово, що в нас такі бібліотеки, — ділиться Марина Рибалко, вихователька старшої групи. — Вони дуже чекають на ці зустрічі, цікавляться всім, їм завжди мало. Звісно, ми займаємося у Центрі, але у бібліотеці завжди щось вигадують креативне, теми для занять придумують. Їм за це велика вдячність».
Листівка готова і настає пора прощатися з бібліотекарями. Євген всіх обіймає на прощання, а дівчата вже цікавляться, що будуть робити наступного тижня. Листівку забирають із собою: привітати з Медовим спасом колектив Центру комплексної реабілітації.
«Після цих зустрічей ми стаємо краще, — кажуть у бібліотеці. — Інклюзія потрібна нам всім. Зараз про це багато говорять, і, можливо, якщо привертати до цього увагу, хоча б якось озвучувати, то, ймовірно, в нас настане прогрес».
