Питання відмови від поліетилену набуває актуальності у багатьох країнах. Але наскільки це реально у нашому житті? Ми поспілкувалися з мешканцями Добропілля, які виключили пакети зі свого повсякдення.
За даними Мінрегіонбуду, Україна щороку продукує понад 9 млн тон побутових відходів, які захоронюються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів. Згідно статистичних даних за 2018 рік, 256 сміттєзвалищ перевантажені, а решта 984 — не відповідають нормам екологічної безпеки. І майже половина з цієї кількості сміття — це звичайні полиетиленові пакети, які щодня використовують мільони українців.
Пакети несуть величезну шкоду екології. Справа в тому, що період розпаду поліетиленових пакетів перевищує 100 років, тоді як час використання цього ж пакета становить не більше 30 хвилин.
При цьому в Україні на одну людину припадає понад 500 пакетів на рік, тоді як, наприклад, житель Німеччини використовує всього близько 40 пакетів за той же період.
Місцева активістка та підприємниця Марина Кучеренко практикує «безпакетне життя» всього третий місяць, але каже, що вже помітила суттєві зміни.
«Я зовсім не купую пакети, — каже жінка. — Для продуктів в мене є спеціальні контейнери, для овочів та фруктів — мішечки, які я придбала для того, щоб захищати виноград від ос. З’ясувалося, що вони дуже місткі — у один такий мішечок можна покласти десь три кілограми картоплі»
Коли Марині спало на думку відмовитися від поліетилену, вона деякий час адаптувалася до свого рішення, тому що для покупки продуктів, які всі звикли загортати у целофан, довелося вигадувати інші способи. Так у жінки з’явилися спеціальні контейнери для творогу, м’яса та риби, коробочки для печива та мішечки для круп. Більшість продуктів Марина купує на ринку, тому що у супермаркетах все зазвичай фасоване у пакети виробниками. Жінка каже, що місцеві продавчині впізнають її та вже спокійно реагують на контейнери та мішечки.
«Перед тим, як я йду за покупками, я спочатку планую, як саме буду все пакувати» — розповідає Марина.
Так виглядають покупки Марини
До ініціативи жінки через деякий час почали приєднуватися її близькі:
«Моя сестра перестала користуватися великими пакетами, попросила в мене еко-сумки та тепер ходить до крамниці тільки з ними. А мати більше не купує пакети для сміття. Я їй одного разу сказала: „Навіщо вони тобі? Раніше ж не було цього, а відро ти все одно миєш кожного разу“. Вона подумала, та погодилася зі мною».
Марина намагається залучити до відмови від пакетів якомога більше людей.
«Я шукаю завжди можливість про це росказати. Наприклад, мої сусіди теж долучаються до цього, після того, як побачили мою практику. Одній жінці я подарувала контейнер для творогу і вона тепер тільки ним користується, — розповідає Марина. — Вдома я теж нічого не зберігаю у пакетах, для продуктів використовую скляні ємності або багаторазові контейнери. Такий спосіб життя змінює загальне сприйняття світу: я постійно замислююся над тим, що ми їмо та як. Коли мені кажуть щось про політику, що в нас „все погано у країні та як жити далі“, я завжди кажу, що світ швидше загине від екологічної катастрофи ніж від політиків».
Голова громадської організації ДЦМ «Добро» Володимир Орос теж намагється не користуватися пакетами у повсякденному житті. Його практиці вже більше півроку.
«Почалося все з сортування побутових відходів, частину з яких вдавалося здати, а іншу — розсортувати і викинути в спеціальні баки, а ось з поліетиленом завжди проблеми. Його і не приймають, і на вторсировину не викинути. Тому один вихід — відмовитися», — розповідає Володимир.
За словами активіста, повністю відмовитися від користування полиетиленовими пакетами йому не вдалося, але він завжди намагається ходити до крамниці з еко-сумкою.
«Приблизно у 90% випадків вдається обходитися багаторазовими мішечками, а також екосумками. В цьому немає нічого складного, єдине — іноді забуваю їх або треба раптово зробити покупку, — ділиться чоловік. — Спочатку було і самому некомфортно, а зараз вже більш звично. Продавці часто запитували: це ваш мішечок або купили у нас в магазині? Багато хто прагне все ж дати безкоштовні поліетиленові пакети».
Також Володимир зазначає: звикнути до життя без пакетів можна швидко.
«Коли сортуєш побутові відходи та відмовляєшся від поліетилену, то сміття здавати треба в три рази менше і не треба кожен день викидати. А звичка з’являється вже в перший місяць такого способу життя», — каже він.
