Два чудернацькі будиночки у Львові, які одразу привертають увагу. Адже своїм модерним виглядом вирізняються з-поміж міської архітектури. Простора територія з озером поруч теж нетипова для густо забудованого міста. Містечко «Незламні матусі» — територія жінок та дітей, які покинули дім через війну. Чоловіків тут не поселяють. Подібних помешкань в Україні немає.
Хто повідомляє: видання Meest-Online
Сама, вагітна і з 5 дітьми
Живе у центрі з дітьми і 30-річна Ганна Лазарська з Добропілля. Вона пригадує, що ранок 24 лютого в їхній сім’ї розпочався традиційно. Єдине, що здивувало, це малюнки дітей.
«Я в них запитала: що малюєте? А вони сказали, що малюють креслення магазинів: як будуть діставати їжу і в яких крамницях», — пригадує жінка.
Жодних вибухів у своєму містечку того ранку вона не чула, бо в будинку пластикові вікна. Про початок війни невдовзі дізналася від дружини брата, яка зателефонувала і запропонувала переїхати до них, щоб бути разом. Ганна так і зробила.
Ганна Лазарська з ДобропілляФото: Zahid.net
28 березня відправила чоловіка на війну. Він пішов добровольцем.
«Дуже рідко спілкуємося. Сумую не тільки я. Карина і Соня хочуть, щоб тато скоріше був вдома», — каже п. Лазарська.
Так вона залишилася сама із п’ятьма дітьми: 12-річною Софією, 11-річною Мариною, восьмирічною Поліною, п’ятирічною Мирославою та чотирирічною Кариною. Шостим хлопчиком, Богданчиком, тоді ще була вагітна.
В Добропіллі ставало все небезпечніше. Коли поліція запропонувала евакуюватися — жінка погодилася. «7 квітня приїхали до Львова. Нас прихистили на Левандівці. Потім запропонували виїхати за кордон. Я не дуже хотіла, але поїхала. Там пробула два з половиною місяці і повернулася», — розповідає молодиця.
Хотіла народжували в Україні. У Львові матусі із дітьми стало спокійніше. «Найбільше Карина боялася. Вона досі ховається під ліжко, коли гримить», — розповідає Ганна. Крім набутого спокою вона радіє, що навчилася гарно розмовляти українською мовою.
Оскільки в «Супутнику» на Левандівці не було належних умов для проживання з дітьми, та ще й з новонародженим малям, жінку переселили в центр «Незламні матусі». Переїхати сюди погодилася одразу.
«Мені тут дуже подобається. Якщо щось треба, звертаюся до керівниці містечка, — каже вона. — У кімнаті є все для комфортного проживання, для кожного ліжко, окремий стіл, для немовляти теж. Є ванночка, памперси, суміші, серветки, пеленальний столик ще має бути. Працює медсестра, що дуже зручно».
Єдиний в Україні центр для матусь
Центр матері і дитини «Незламні матусі» у Львові збудували для вагітних і породіль, які втекли від війни. Аналогів йому в Україні немає. У кожному з двоповерхових будиночків — по 13 кімнат. Перші мешканки сюди заселилися ще влітку. Одночасно тут може проживати 112 осіб.
В будиночках облаштували всі умови для комфортного тимчасового проживання жінок із дітьми чи при надії: спальні кімнати, пральні, душові, вбиральні, кімнати відпочинку, дитячі зони, кухні, їдальні, котельні. А поряд із житлом облаштували хідники, оглядовий і дитячий майданчики, поруч є озеро. Працюють прибиральниці, є муніципальна варта, що цілодобово охороняє помешкання.
«Ми надаємо проживання і соціальні послуги, харчування не забезпечуємо. Кожна жінка варить сама. Але ми співпрацюємо з волонтерами, які привозять харчі тривалого зберігання. Роздаємо їх матусям», — розповідає Лілія Кільчицька, керівниця «Незламних матусь».
Кімнати жінок з дітьми
Зараз в містечку проживають 12 матусь і 18 дітей різного віку: від народження і до 13 років. Перед заселенням з кожною підписують індивідуальний договір, де визначено термін їхнього проживання в центрі. Мешкати тут жінка може від періоду вагітності і до пів року дитинки. Однак, термін можна продовжити й до року маляти. Жінок із чоловіками в містечку не поселяють.
«Кожна за собою повинна прибирати та відповідає за своїх дітей. Мешканки мають повертатися до комендантської години. Жінки з дітьми можуть поїхати кудись на тиждень: додому, в гості. Але про від’їзд мають обов’язково попередити. Хто хоче поїхати на довший термін, пише заяву», — розповідає п. Лілія.
Також до містечка приходять психологи з Львівського міського центру соціальних служб. Вони займаються з дітками, проводять мистецьку терапію. Жінкам допомагають із виготовленням і відновленням документів.
