Тимчасовий прихисток для тисяч людей, гуманітарний штаб видачі допомоги ВПО у Тернополі та десятки тонн необхідних речей та продуктів, відправлених в інші регіони, – все це про благодійний фонд "Shelter Ternopil". Надала притулок організація і мешканцям Добропілля.
Хто повідомляє: Ukraine Crisis Media Center на своєму сайті
Тимчасове житло облаштували у спорткомплексі
Тернопільські волонтери облаштували тимчасове житло для переселенців з перших днів повномасштабного вторгнення у спорткомплексі. Відразу створили сторінки в соцмережах, щоб таким чином розповсюдити інформацію про прихисток.
Гуманітарний штаб шелтеру
"Ми зіштовхнулися з ситуацією, коли притулок шукали і люди з домашніми улюбленцями. Поселяти їх в приміщенні, де є багато маленьких діток, ми не наважилися, тож ще одне приміщення, офіси переобладнали для мешканців, які мали тварин. І, в підсумку, в нас було близько 90 місць у спорткомплексі та ще майже 20 – в офісних приміщеннях. Завдяки рестораторам-благодійникам наші мешканці були забезпечені й повноцінним дворазовим харчуванням. Окрім цього, для переселенців доступні чай, кава та різні смаколики", - розповіла директорка благодійного фонду «Shelter Ternopil» Мар’яна Юлик.
З такою кількістю місць прихисток діяв практично до середини червня. Зараз масштаби менші. Мар’яна розповіла, що наразі питання із тимчасовим помешканням вже не стоїть так гостро – люди шукають квартири чи інше житло. Тож у шелтері залишили 30 ліжкомісць.
Добропільчани живуть у шелтері вже 5-ий місяць
Однак дехто з мешканців тут живе й по кілька місяців. Серед таких сімей – Наталя Сергіївна з 9-річним онуком Сашком. Вони у прихистку вже п’ятий місяць. Приїхали з Добропілля.
Добропільчани живуть у шелтері вже 5-ий місяць
"Все у нас добре, якщо можна так говорити за таких обставин. Дівчата-волонтери дуже хороші, у всьому нам допомагають, дітям уваги багато. Про нас тут дбають. Але, якщо чесно, то дуже хочеться додому. Ми з Добропілля Донецької області. У мене там мама залишилась і донька. А ми з Сашком виїхали. Тоді ще не знали, скільки це буде тривати. Якщо чесно, то так довго жити в прихистку насправді важко, не через якісь проблеми тут, а просто хочеться власного простору, трохи більше комфорту. А грошей, щоб квартиру орендувати, нам ніяк не вистачить. Я ж пенсіонерка, інвалідність маю, а Сашко – малий. Додому дуже хочеться, вдома ж навіть стіни лікують. Дуже сподіваюся, що війна якнайшвидше закінчиться нашою перемогою і ми повернемось додому", – ділиться пані Наталя.
Паралельно з шелтром працює благодійний фонд
Тим часом робота кипить у гуманітарному штабі фонду "Shelter Ternopil", звідки регулярно відправляють допомогу в інші області та видають ВПО у Тернополі.
