Попри війну у Добропіллі не забувають про одиноких бабусь та дідусів. Територіальний центр з надання соціальних послуг працює у звичайному режимі. Які послуги можуть отримати старенькі дізнавалися журналісти Телекомпанії Орбіта. ДоброNews публікує текстову версію репортажу.

Двічі на місяць Лідія Олександрівна приходить до Добропільського територіального центру. Каже, майстрині тут хороші, не тільки наведуть лад на голові, а й допоможуть і з думками в ній розібратися.

"Дуже вдячна, тому що тут теплі люди, забезпечують нас, так що ми дуже задоволені нашими дівчатками, хлопчиками",- ділиться враженнями Лідія Кубрак, підопічна територіального центру з надання соціальних послуг.

І хоча на обліку перебуває більше 300 одиноких дідусів та бабусь, дівчата вже знають побажання кожного з них.

"Уже, як кажуть, без слів. Уже ми знаємо, яку стрижечку хочуть," - розповідає перукар центру.

"Дівчатка молодці тут, вміють приводити в порядок нас" - додає пані Лідія.

Окрім перукарських послуг у центрі надають можливість випрати свої речі, причому зробити це можуть не тільки підопічні закладу, а й внутрішньо-переміщені особи. У сусідньому кабінеті повний спектр медичних послуг.

"Ми проводимо з ними тут інститут третього віку, ми проводимо заходи, чаювання влаштовуємо тут з людьми, проводимо сеанси аромотерапії, балакаємо, фільми переглядаємо," - розповідає медична сестра центру Світлана Обухова.

А ще тут проконсультують щодо прийому медичних препаратів, забезпечать милицями та індивідуальним візком, поставлять крапельницю. Надавати медичну допомогу навчені і соціальні робітниці, які допомагають підопічним і з побутовими питаннями.

21 рік працює з одинокими бабусями і дідусями Любов Костянтинівна, жінка каже, перелік її обов`язків чималенький.

"В нашу роботу входить все: і прання, і прибирання, і приготування їжі, і там помити вікна, довідку взяти, і комунальні заплатити, і в магазині скупитися, все це в наших обов`язках," - розповідає соцпрацівниця Любов Костянтинівна.

Усього в центрі працює 19 соціальних робітниць, і на кожну з них припадає від 13 до 15 підопічних, Уже багато років отримує допомогу 75-річна Любов Григорівна. Каже, помічниця - це її руки та ноги.

"Немічні, ми не можемо нічого робити самі, навіть я от кажу бутель води принести - це для мене вже, як кажуть, важко, все важко у такому віці", - розповідає пані Любов.

Регулярно соцпрацівниці приносять своїм підопічним і гуманітарну допомогу. Обслуговують соціальні працівниці не тільки мешканців Добропілля, а й старостинських округів.

"У нас у кожному старостинському окрузі є соціальні працівники, які там проживають і які там надають послуги нашим підопічним," - пояснює головна бухгалтерка центру Поліна Ярош.

І аби дівчата мали змогу швидко дістатися від одного підопічного до іншого, їх забезпечили велосипедами, а у негоду і автомобіль надають, аби дістатися до місяця призначення.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Битва за своїх: повернутися з полону