Протягом чотирьох років Добропілля було одним із міст, яке ставило перед собою амбітні цілі: поступово відійти від видобувної промисловості та побудувати місто на “зелених” принципах енергоефективності й при цьому зберегти економіку регіону. Над цим місцева влада та активісти працювали разом з громадською організацією "Екодія". Однак, війна поставила на паузу усі проєкти й змусила екоактивістів стати волонтерами.
Ми розпитали в працівників ГО “Екодія” – керівника відділу енергетики Костянтина Криницького та асистентки відділу енергетики Анастасії Стаднік – над чим вони працювали раніше і як допомагають місту зараз.
Якою була співпраця з Добропіллям до війни?
Костянтин Криницький: ми ГО “Екодія” разом з нашими партнерами почали працювати з шахтарськими містами Донецької області ще 2018 році. Ми починали з 6 вугільних міст, зокрема і з Добропілля. І основна наша мета – це процес справедливої трансформації вугільних регіонів. Адже в уряді кожного року декларують, що неприбуткові вугільні шахти будуть закривати. І ми розуміємо, що для вугільних міст, у яких економіка центрована навколо одного підприємства, це буде величезний удар, зокрема і по його мешканцях. Десятки сімей залишаться без заробітку.
Шахта "Алмазна" у ДобропілліФото: Wikimapia
Тому ми шукали відповідь на питання, як це зробити з найменшими соціальними та економічними наслідками для конкретних міст та регіону загалом. Ми на це дивилися з точку зору енергоефективності, розвитку альтернативних джерел енергії, освіти. І у травні 2019 року вугільні міста об`єдналися і створили "Платформу сталого розвитку" Донецької області. Туди зокрема входить і Добропілля. Через рік доєднався Торецьк, тобто стало 7 міст, ще через рік їх стало 9. Ми також фокусувалися на допомозі з розробки ідей, пропозицій, які потім можна було б подавати на фінансування до донорських установ.
Як допомагаєте місту зараз?
Анастасія Стаднік: ГО "Екодія" відправила гуманітарну допомогу для шахтарських міст — Селидове, Добропілля, Покровськ та Білозерське. Для нас було дуже важливо надіслати допомогу туди, де цього потребують. Цей процес не з легких, бо залучено багато людей. Від постачальників, працівників ОДА до волонтерів, котрі допомагають її сортувати та відправляти.
Гуманітарна допомогаФото: ГО "Екодія"
Ми хотіли задовольнити усі потреби міст. Однак знайти постачальника, щоб у нього все було в наявності, було не так і легко. На пошуки пішло в нас приблизно двох тижнів. Деякі мережі просто відмовляли нам, бо не було багатьох продуктів навіть у кількості до 10 штук. Закуповували починаючи від круп, консерв та завершуючи рідким милом, гігієнічними прокладками.
Але найважче було — це відправити всі товари зі Львова в міста в Донецькій області — Селидове, Добропілля, Покровськ та Білозерське. Харчових продуктів було близько 4-х тон і надсилати це поштою для нас здалось не найкращим варіантом. Тому ми вирішили знайти водія, який зміг допомогти нам із відвантаженням товарів.
З медикаменти була трохи легша ситуація. За порадою аптеки, де й закуповували товар, разом з командою ми вирішили підтримати наших українських виробників медикаментів. Так би мовити, підтримати економіку нашої держави у такий важкий час. Відправка вже була з Хмельницького до Добропілля та Покровська. Медикаментів було близько 150 кілограмів. Коли 9 квітня ми хотіли вже надсилати товари поштою, то отримали інформацію, що з цього дня усі відділення не працюватимуть у Донецькій області. Тоді ми знову знайшли водія, який відвіз усі товари у міста.
Чи продовжуєте працювати над екологічними проєктами в місті? Чи вони поки на паузі?
Костянтин Криницький: наша робота по трансформації вугільних регіонів поки призупинилася. При цьому ГО “Екодія” зараз працює над тим, щоб Європейські країни відмовлялися від російського викопного палива, щоб було ембарго на вугілля, нафту та газ. Адже саме надприбутки від продажу викопного палива дозволили профінансувати росії війну проти України. З іншого боку, ми вже думаємо над зеленим відновленням усіх міст України. Зокрема і вугільних.
Протест у НімеччиніФото: ГО "Екодія"
