Україна вже місяць героїчно бореться за свою свободу, життя та майбутнє. Усі громадяни згуртувалися в єдиний організм, щоб перемогти ворога. Кожен робить свій внесок, на який здатний. Йдуть воювати, переводять на армію гроші, допомагають гуманітаркою, волонтерять, воюють на інформаційному фронті.

Однак деякі з нас виявили особливий подвиг, зазнавши серйозних і важких атак з боку Російської Федерації. Люди вистояли в найзапекліших умовах і попри все продовжують захищати нашу країну.

6 березня 2022 року президент Володимир Зеленський видав указ про запровадження почесного звання для міст-героїв, щоб вшанувати масовий героїзм та стійкість громадян, виявлені у захисті українських міст під час відсічі збройної агресії РФ проти України.

Того ж дня були названі перші шість міст, які нагороджені цим почесним званням. Це - Маріуполь, Чернігів, Гостомель, Волноваха, Херсон та Харків. ДоброNews.City зібрало шість пронизливих історій з цих міст, про які ви обов'язково повинні дізнатись.

Маріупольське пекло

Блокада Маріуполя почалася 1 березня 2022 року і триває донині. У місті немає електрики, води, газу, опалення та мобільного зв'язку. Два тижні люди сиділи у Маріуполі без можливості покинути його. Всі, кому вдалося втекти, розповідають, що пережили пекло.

МаріупольМаріупольФото: https://censor.net/ru/photo_news/3327688/rossiyane_na_nas_ohotilis_chtoby_zastavit_skazat_chto_sdelannye_nami_foto_falshivy_jurnalist_associated

Журналіст Associated Press Мстислав Чернов провів у блокадному Маріуполі 20 днів. Весь цей час він разом з колегами фіксував воєнні злочини російських військ, про які не вдалося дізнатися відразу через відсутність зв’язку.

"Смерті почали приходити швидко. 27 лютого ми спостерігали, як лікар намагався врятувати маленьку дівчинку, уражену осколками. Вона померла. Померла друга дитина, потім третя. Машини швидкої допомоги перестали забирати поранених, тому що люди не могли викликати їх без сигналу і вони не могли орієнтуватися на розбомблених вулицях"

Чернов показав жахливі фотографії зі зруйнованого авіаударом пологового будинку, розповів про те, як Росія бомбила мирних жителів та чому йому довелося покинути лікарів, вагітних жінок та інших людей, які залишались у місті.

Всі або ніхто

Запеклі бої в Гостомелі почалися ще в перший день повномасштабної війни Росії проти України. Ворог нищив місто з особливою люттю, перетворивши його на одну з найгарячіших точок. Місцеві мешканці опинилися у пастці, виживуть вони чи ні - залежало лише від них самих.

"На свій страх та ризик гостомельчани вирішили самостійно втекти від російських снарядів. Але за єдиною умовою — всі або ніхто"

Один із жителів міста, яке заполонили російські військові, розповів Суспільному, як йому вдалося вирватися та через що пройшли люди на своєму шляху:

“Усі нервові, збентежені й ображені на те, що народ знову виявився ошуканим, вийшли з машин й не розуміли, що робити, адже не прибули ні автобуси, ні військові, ні швидка, ні куратори. В якийсь момент різкий жіночий крик: "Танк, русский танк, бегите". Всі в момент поховались по машинах і зрозуміли, що заблоковані в колоні, в якій знаходилось близько 500 машин”.

Місто, якого більше не існує

Очільник Донецької військової адміністрації Павло Кириленко ввечері 25 березня в ефірі національного телемарафону повідомив, що міста Волноваха, яким воно було до початку повномасштабного вторгнення РФ, практично не залишилося.

“Два тижні тому наші Збройні сили відійшли від цього населеного пункту. Зараз цього населеного пункту, як такого, з його інфраструктурою не існує. Розбита більшість об’єктів і будівель. Відбулося переформатування і перебазування Збройних сил на інші позиції”, - розповів він.

“Вчора я попросив друга заїхати в укриття до моєї бабусі. Якщо вона жива, щоб передати їй, що ми також живі і скоро витягнемо її з Волновахи”

Уроженець Волновахи Павло Єтошкін ще у 2014 році став на захисті рідного міста і зараз у своєму Facebook записки про війну і жахіття, з якими він стикається на ній. В останній він розповів про бабусю, яку намагається врятувати зі зруйнованого міста та рідну сестру друга, яка пішки по морозу та під розривами снарядів пройшла 20 кілометрів, щоб дістатися до Запоріжжя.

“Війна змінила мільйони життів. Війна не помічає дітей або удає, що не помічає”, - підкреслив Павло.

Спорожнілий, але все ще сильний Харків

24 лютого 2022 року близько 5:00 російські окупанти почали обстріли Харкова. Відтоді місто регулярно бомблять й обстрілюють. Десятки цивільних вбили, а сотні отримали поранення.

Кореспондент ВВС Квентін Соммервіль та оператор Даррен Конвей провели тиждень на передовій, пліч-о-пліч з українськими бійцями, що протистоять російському наступу.

Дмитро у реанімаціїДмитро у реанімаціїФото: https://www.bbc.com/ukrainian/features-60719093

Через безперервні російські обстріли більшість мешканців півторамільйонного міста втекли. Лише кілька районів не зазнали руйнувань. Зараз центр Харкова - наче інший світ.

Журналісти розповідають, як бачили прямо на снігу десяток замерзлих трупів російських солдатів, кишки одного з яких розкидало по всьому подвір'ю. А тим часом на лікарняному ліжку лежить восьмирічний Дмитро, у якого витягли з-під черепа кулю.

У вогні

Чернігів увійшов до переліку тих міст, на які було здійснено напад зранку 24 лютого. З цього часу йде запекла боротьба за це місто. Тільки 26 лютого українські рятувальники долучались до ліквідації наслідків обстрілів тридцять разів.

Як повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій, окупанти РФ відкривали вогонь по лікарнях, дитсадках та житлових будинках. Місто та обстрілювали з “Градів”, забороненими касетними боєприпасами та фугасно-авіаційними бомбами.

В числі тих, хто втікав з обстрілюваного Чернігова, виявився 15-річний Андрій. Він намагався покинути місто разом з матір’ю. Але під час втечі з-під бомб їхній автомобіль натрапив на снаряд, і машина підірвалась. В одну мить хлопець втратив матір, яка згоріла на його очах, а єдине, що він міг - кричати що є сили.

“Моя мама була дуже гарною жінкою. Я не знаю, як без неї жити”, - розповів хлопець телеканалу CNN.

Незламний Херсон

Херсон - одне з міст України, захоплених російськими військовими. Журналіст Костянтин Риженко, один з місцевих жителів, розповів, що заходили вони до міста жорстко. За його словами, голова обласної ради та голова облдержадміністрації поїхали з Херсона на шосту годину війни, залишивши на місці своїх заступників, а територіальну оборону, на думку містян, просто "злили".

Проте херсонці лише подивилися на документи, що горіли у смітнику біля військкомату, і почали організовуватись самі. Вони взяли за приклад героїчні Маріуполь та Чернігів і почали будувати барикади із шин та заліза, робити “коктейлі Молотова” і варити протитанкові їжаки.

BBC дізналася, як живе Херсон під контролем російських військових. Зокрема, співрозмовник розповів, як росіяни, які їхали на Херсон на БТР та танках, просто розстріляли людей з великокаліберних кулеметів, а трупи згодом не давали прибирати кілька днів, щоб люди ходили та боялися.

Це - лише одна з історій того, як російські військові намагались зламати дух херсонців. Але не дивлячись ні на що, жителі все одно продовжують виходити на мітинги та сподіватися, що їх скоро відіб'ють.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися